Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Ільченко О.М.

касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р.

у справі № 2/60 господарського суду Рівненської області

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.02.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 06.01.2005 р. № 0006692343/2/23-300 про визначення суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем з фінансових / штрафних / санкцій в сумі 18 605,00 грн., накладених на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; стягнуто з ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на користь позивача судові витрати в загальній сумі 203,00 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про відсутність з боку позивача порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при відпуску 22 вересня 2004 року 320 л дизельного палива, 540 л бензину А-76, 120 л бензину А-92, 400 л бензину А-95 на загальну суму 3 721,00 грн. за талонами без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, оскільки такі операції в момент відпуску пального не відбувалися внаслідок здійснення відпуску нафтопродуктів після попередньої їх оплати за договорами купівлі - продажу.

Суд також виходив з невідповідності спірного податкового повідомлення-рішення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) з посиланням на те, що встановлене перевіркою порушення не є порушенням податкового законодавства, а сума застосованого до позивача штрафу не є сумою податкового зобов'язання.

В касаційній скарзі Рівненська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 1, 2, 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено перевірку АЗС, розташованої в м. Рівне по вул. Київській, 108 А, що є господарською одиницею позивача, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 22.09.2004 р. № 004053, яким встановлено факт реалізації позивачем нафтопродуктів по талонам без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та видачі касового чеку, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі вказаного акту перевірки Рівненською ОДПІ /з урахуванням рішення ДПА в Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2004р. № 0006692343/0/23-300 на суму 500,00 грн. / відповідно до пунктів 1 статті 3 вказаного Закону було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.01.2005 р. № 0006692343/2/23-300 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем "Фінансові / штрафні / санкції / платіж / 23030100" на суму 18 605,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або в безготівковій формі / із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо / при продажу товарів / надані послуг / у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки / надання послуги / через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Закон не містить обмеженого переліку операцій, на які поширюються його вимоги, та в той же час звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій лише певне коло суб'єктів підприємницької діяльності (стаття 9 Закону).

На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника / частина 1 статті 12 цього Закону /.

Згідно частини 1 статті 13 названого Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених відповідно до частини 1 статті 13 цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (199-2002-п) , уповноважено Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом встановлювати додаткові, порівняно із встановленими зазначеною постановою, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування.

Пунктом 2 Положення про Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, затвердженого постановою КМ України від 24.01.1997 р. № 81 (81-97-п) , чинною до скасування постановою КМ України від 21.12.2005 р. № 1231 (1231-2005-п) , зазначена Державна комісія визначена постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України.

Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13 (vg013229-02) затверджені "Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій". Пунктом 15 цих Технічних вимог встановлено, що в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі : управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму / в літрах / та вартості / у гривнях / відпущеного пального кожного найменування окремо за готівкою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана паливно-роздавальної колонки, а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального / у літрах / через цей роздавальний кран; дебетування платіжних карток; друкування платіжних чеків установленої форми, які додатково містять номери паливно-роздавальних колонок, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм / у літрах / і вартість / у гривнях / фактично відпущеного пального. При попередній оплаті / оплата пального, яка проводиться перед початком його відпускання / друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне - після закінчення його відпускання / встановлення роздавального крана в паливно-роздавальну колонку / / пункт 16 Технічних вимог /.

Пунктом 7 додатку до постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" від 07.02.2001 р. № 121 (121-2001-п) , прийнятої відповідно до Закону від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (1776-14) , граничний термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі нафтопродуктами (крім роздрібної торгівлі через контейнерні автозаправні станції) встановлений як 1 січня 2004 року.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинні проводитися через реєстратор розрахункових операцій, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об'єм відпущеного пального та його вартості, з роздрукуванням чеку, що підтверджує факт відпуску пального та розрахунку за нього.

Невикористання господарюючим суб'єктом реєстратора розрахункових операцій відповідно до встановлених уповноваженим органом вимог та внесених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, наслідком чого є відпускання пального без реєстрації розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій свідчить про порушення таким суб'єктом вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Повноваження органів державної податкової служби щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) передбачені статтею 17 цього Закону. Однак, податкове повідомлення-рішення, в якому фінансові / штрафні / санкції визначені як податкове зобов'язання, може бути прийняте лише при порушенні податкового законодавства, що випливає з положень статей 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", пунктів 1.2, 1.9 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на це позивачу необґрунтовано визначено суму фінансових санкцій за порушення, які не є порушеннями вимог податкового законодавства, сумою податкового зобов'язання, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним саме в зазначеній частині.

Враховуючи правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність законних підстав для визначення суми застосованих до позивача фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання, ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні, а позов - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Рівненської ОДПІ задовольнити частково; змінити рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.2005 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р., позов задовольнити частково : визнати податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 06.01.2005 р. № 0006692343/2/23-300 недійсним в частині визначення штрафних санкцій, накладених на підставі пункту 1 ст. 3, пункту 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 18605,00 грн. сумою податкового зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.