ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 квітня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Харківського обласного центру зайнятості на постанову апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Харківського обласного центру зайнятості в особі заступника керівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановила:
В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом в якому вказував, що постановою відповідача №439 від 29 листопада 2005 року він, як керівник Орджонікідзевської районної в м. Харкові організації Комуністичної партії України, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-3 КУпАП (8073-10)
у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. за порушення вимог п.1 ч.2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за порушення строків реєстрації організації як платника страхових внесків до Фонду на випадок безробіття.
Вважав, що встановлений зазначеним Законом строк реєстрації організації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття не порушував, оскільки свідоцтво про державну реєстрацію зазначеної організації, як юридичної особи, отримав лише 24 жовтня 2005 року, а вже 02 листопада 2005 року організація була зареєстрована відповідачем, тобто у встановлений Законом 10-ти денний строк.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову суду першої інстанції. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю та скасовано постанову заступника керівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Харківській області №439 від 29.11.2005 р. про притягнення керівника Орджонікідзевської районної організації в м. Харкові Комуністичної партії України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постановлене судом апеляційної інстанції рішення скасувати та залишити в силі постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2006 року.
Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 має місце склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-3 КУпАП (8073-10)
, а саме - порушення ним, як керівником Орджонікідзевської районної м. Харкова організації Комуністичної партії України строку передбаченого п.1 ч.2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14)
обов'язку з реєстрації організації як платника страхових внесків в районному центрі зайнятості і виходячи з цього законності оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак, з такими висновками вірно не погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
В силу п.1 ч.2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14)
роботодавець зобов'язаний зареєструватись у виконавчій дирекції Фонду за місцем свого знаходження як платник страхових внесків у 10-ти денний строк з дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або з дня укладення трудового договору з найманим працівником.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не оспорюється сторонами, що вказана організація політичної партії зареєстрована як юридична особа 11.01.1994 року, а свідоцтво про її державну реєстрацію було отримано позивачем 24 жовтня 2005 року.
02 листопада 2005 року організацію зареєстровано районним центром зайнятості як платника страхових внесків.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 87 ЦК України (435-15)
, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, тобто з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
З урахуванням викладених фактів, судом апеляційної інстанції було зроблено вірний висновок про те, що суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого висновку щодо моменту виникнення у позивача обов'язку з реєстрації платником страхових внесків на випадок безробіття з 11.01.1994 року, тобто з моменту реєстрації як юридичної особи виконавчим комітетом.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.
При вирішенні справи судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15)
, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і підлягає оскарженню за винятковими обставинами у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.