К-35577/06 Про визнання протиправним та часткове скасування рішення обласної ради - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Луганської обласної ради на постанову Центрального районного суд м. Сімферополя від 17 серпня 2006 року та постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суд м. Сімферополя з позовом до Луганської обласної ради про визнання протиправним рішення Луганської обласної ради п'ятого скликання від 25.04.06 № 2/10 "Про ефективність роботи облдержадміністрації по здійсненню делегованих обласною радою повноважень та про підсумки виконання Програми економічного й соціального розвитку Луганської області на 2006 рік за 1 квартал 2006 року" в частині висловлення недовіри голові Луганської обласної державної адміністрації та скасування п. 3 цього рішення.

Постановою Центрального районного суд м. Сімферополя від 17 серпня 2006 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним п. 3 рішення Луганської обласної ради п'ятого скликання від 25.04.06 № 2/10 "Про ефективність роботи облдержадміністрації по здійсненню делегованих обласною радою повноважень та про підсумки виконання Програми економічного й соціального розвитку Луганської області на 2006 рік за 1 квартал 2006 року" про вираження недовіри голові Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1. та скасовано його. Зобов'язано Луганську обласну раду невідкладно, після набрання постановою законної сили, опублікувати у газеті "IНФОРМАЦIЯ_1" резолютивну частину даної постанови.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання Луганської обласної ради невідкладно, після набрання постановою законної сили, опублікувати у газеті "IНФОРМАЦIЯ_1" резолютивну частину даної постанови скасована і в цій частині ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті постанова суду залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Центрального районного суд м. Сімферополя від 17 серпня 2006 року та постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року Луганська обласна рада ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Луганською обласною радою другої сесії п'ятого скликання було прийнято рішення № 2/10 від 25.04.06 року про ефективність роботи облдержадміністрації по здійсненню делегованих обласною радою повноважень та про підсумки виконання Програми економічного й соціального розвитку Луганської області на 2006 рік за 1 квартал 2006 року, відповідно до п. 3 якого Луганська обласна рада виразила недовіру голові Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1.

Задовольняючи позов, суди обгрунтовано виходили з того, що дане рішення було прийнято з порушенням норм Конституції України (254к/96-ВР) , законів України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , Регламенту Луганської обласної ради.

Відповідно до п. 9 ч. з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Виходячи з зазначеного положення, по-перше, участь зацікавленої особи в процесі прийняття рішення є невід'ємною складовою такого процесу. По-друге, оскільки йдеться про реалізацію прав відповідної особи, забезпечення такого права є обов'язком відповідача і повинно мати реальний характер.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач як суб'єкт владних повноважень, від якого безпосередньо залежало прийняття відповідного рішення (або його неприйняття) не забезпечив реальної участі позивача у процесі прийняття рішення.

Посилання в касаційній скарзі на той факт, що Луганською обласною радою були вчинені всі можливі, законні дії щодо забезпечення права позивача на його участь в процесі прийняття рішення, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки за тиждень до сесії позивач офіційно попередив відповідача про неможливість, зумовлену поважними причинами (відпустка разом із стаціонарним обстеженням і лікуванням), власної участі в засіданні при розгляді включеного до порядку денного питання про звіт голови облдержадміністрації. Неможливість участі заступників позивача при розгляді вказаного питання також була зумовлена поважними причинами (а.с 10).

Таким чином, всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України (2747-15) не був дотриманий необхідний баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване оскаржуване рішення.

Тому й оскаржуване рішення в частині висловлення недовіри позивачу має бути визнано саме протиправним, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України (2747-15) .

До того ж, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що обов'язок, покладений судом першої інстанції на відповідача в частині опублікування в газеті рішення суду, не відповідає визначеному законом способу захисту порушеного права (п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України (2747-15) ). Крім того, правову норму, на яку посилався суд: ст. 171 КАС України (2747-15) , у спірних правовідносинах неможливо застосувати, оскільки оскаржується не нормативно-правовий акт, а акт індивідуального характеру.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції обгрунтовано скасував в цій частині постанову суду і відмовив у позові.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Луганської обласної ради відхилити, а постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.