ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 лютого 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2006 року, якою залишено без зміни постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, управління сільського господарства Києво-Святошинського району про визнання незаконними розпорядження голови Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області та рішення Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, управління сільського господарства Києво-Святошинського району про визнання незаконними розпорядження голови Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області №136 від 28.02.2006 року "Про надання у власність земельних ділянок 147-ми громадянам України (згідно додатку) власникам сертифікатів на право на земельну частку(пай) в адміністративних межах Гореницької сільської ради" та рішення Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області "Про погодження Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) серед орендодавців приватного сільськогосподарського підприємства "Жито" .
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2006 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1. звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і постановити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
З наявних матеріалів вбачається, що зазначений спір був розглянутий районним судом 12 липня 2006 року (після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
) за правилами, встановленим Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15)
.
Відповідно до статті 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06)
року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
Тобто, справа, розглянута судом першої інстанції після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, не може бути переглянута апеляційним судом в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, а тому ухвала апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2006 року підлягає скасуванню, з поверненням справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття її до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2006 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, управління сільського господарства Києво-Святошинського району про визнання незаконними розпорядження голови Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області та рішення Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області направити до апеляційного суду Київської області для вирішення питання про прийняття її до апеляційного розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.