Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Харченка В.В.

При секретарі – Кальненко О.І.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Агро-Овен" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007р. у справі за позовом Магдалинівського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", третя особа – Дніпропетровський обласний центр зайнятості, про стягнення коштів, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Магдалинівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про стягнення заборгованості (недоїмки) по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 396653,94 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 у справі № А 32/123 був частково задоволений позов Магдалинівського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", з відповідача була стягнена недоїмка по страхових внесках у розмірі 196807,48 грн., в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007р. апеляційна скарга ТОВ "Агро-Овен" була залишена без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007р. без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ТОВ "Агро-Овен" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду, у якій просить скасувати Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007р. по справі № А 32/123 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити Магдалиновському районному центру зайнятості в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з планом роботи Магдалинівського районного центру зайнятості проведено перевірку ТОВ "Агро-Овен" щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 01.10.2003р. по 31.10.2005р..

За наслідками перевірки було складено акт №43 від 30.11.2005р., яким ТОВ "Агро-Овен" донараховано недоїмку зі сплати страхових внесків та пеню на загальну суму 396653, 94 грн.

Судом першої інстанції цілком правомірно закрито провадження по справі в частині стягнення 199846,46 грн. недоїмки, у зв’язку з тим, що спір про стягнення вказаних коштів судом вже розглянутий та прийнято відповідне рішення (справа №33/32)

При цьому суд першої та другої інстанції не звернув увагу на наступне.

Виходячи з правового характеру спірних правовідносин та їх суб’єктивного складу необхідно вказати, що на спірні відносини розповсюджуються норми господарського кодексу України, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 38 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків, штраф та пеню.

Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Магдалинівський районний центр зайнятості виявив порушення правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ТОВ "Агро-Овен" під час перевірки, а саме 30.11.2005р. Тому, відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України мав право застосувати адміністративно-господарські санкції тільки за період з 30.11.2004р. по 30.11.2005р.

Як вбачається з акту №43 від 30.11.2005р. адміністративно-господарські санкції в сумі 196807, 48 грн. недоїмки нараховані з 01.10.2003 по 31.10.2005, тобто з порушенням ст. 250 Господарського кодексу України.

Таким чином судом першої та другої інстанції були порушені норми матеріального права – не застосовано до спірних правовідносин ст. 250 Господарського кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

До того ж в період розгляду справи набрав чинність Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року" від 16.03.2006 (3583-15) №3583.

Відповідно до статей 1, 2 вказаного Закону "Суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня2004 року N 2285-IV (2285-15) , не вважати заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі

умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються."

Оскільки ТОВ "Агро-Овен", як платник фіксованого сільськогосподарського податку, застосовує особливі умови оподаткування, обліку та звітності, та сплачує фіксований сільськогосподарський податок, то не сплачені окремо внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття не є заборгованістю.

Судами вказаний Закон України не був прийнятий до уваги під час розгляду справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Агро-Овен" задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 в частині стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю "Агро-Овен" 196807,48 грн. недоїмки та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 по справі № А 32/123 скасувати.

3. Відмовити Магдалинівському районному центру зайнятості в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю "Агро-Овен" 196807,48 грн. недоїмки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.