ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.
при секретарі: Капустинському М.В.
за участю представників:
Бахчисарайської районної СЕС – Кіліменко Н.І.
Державної інспекції з контролю за цінами в АРК – Окул Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2005 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року у справі №2-13/7171-2005 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим до Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим звернулась до суду з позовом до Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій та штрафу за порушення державної дисципліни цін.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2005 року, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції на користь позивача 17176грн економічних санкцій та 34352 грн. штрафу за порушення державної дисципліни цін, а також судові витрати.
В касаційній скарзі Бахчисарайська районна санітарно-епідеміологічна станція просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи 27 січня по 31 січня 2005 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим проведена перевірка дотримання Бахчисарайською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період з 22.09.2003р. по 01.09.2004р. вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п)
"Про затвердження тарифів (прейскурантів цін) на роботи і послуги, які виконуються і наддаються за установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби", за результатами якої складено акт № 1393 (т.1, а.с. 8-11).
Згідно акту, в ході перевірки встановлено порушення зазначеної постанови, а саме необґрунтоване застосування відповідачем додаткової націнки у вигляді податку на додану вартість у розмірі 20 % до тарифів, затверджених вказаною вище Постановою від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п)
.
Згідно пункту 2.1 Інструкції "Про порядок вживання економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженої наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до розрахунку Держінспекції з контролю за цінами в АР Крим необґрунтовано отримана сума Бахчисарайською районною СЕС за період з 22.09.2003р. по 01.09.2004р. в наслідок такого порушення склала 23955, 16грн.(т.1, а.с. 12).
Статтею 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Рішенням від 04.02.2005р. № 18 Держінспекцією з контролю за цінами в АР Крим за порушення державної дисципліни цін застосовано економічні санкції стягнуто 23955 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 47910 грн. штрафу, що разом складає 71865 грн. (т.1, а.с.5).
Вказане рішення від 04.02.2005р.№ 18, вимога "Про усунення порушення державної дисципліни цін" та претензія № 18 від 04.02.2005р. одержані відповідачем 18.12.2005р. (т.1, а.с.7).
Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Виходячи з вище зазначеного, Держінспекцією з контролю за цінами в АР Крим застосовані адміністративно-господарські санкції у межах строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п)
затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
При визначені тарифів враховано витрати на розвиток закладів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби в розмірі 10% та податок на додану вартість -20 % згідно чинного законодавства (т.1, а.с. 35-46).
Відповідно до статті 117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.
Частина 1 статті 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачає, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до даного Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Відповідно до ч. 4 ст.35 Закону України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994р. № 4004 (4004-12)
оплата послуг у зазначеній сфері здійснюється за тарифами і прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що збільшення розмірів тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п)
, є порушенням державної дисципліни цін відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення".
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2005 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року – без змін.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2008 року про зупинення виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2005 року та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року – скасувати.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: