Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С. А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - УМВС України в Хмельницькій області), Державного казначейства України в Хмельницькій області, третя особа: Прокуратура Хмельницької області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним затриманням,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2006 року, -

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС України в Хмельницькій області з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконним затриманням 15 квітня 1998 року.

Мотивуючи позовні вимоги посилався на те, що постановою слідчого Прокуратури Хмельницького району Хмельницької області від 11 вересня 1998 року кримінальну справу, порушену відносно нього за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 206 КК України, закрито на підставі пункту 2 статті 6 КПК України, за відсутністю складу злочину.

Насправді ж кримінальна справа відносно нього була порушена 13 квітня 1998 року, а не 15 квітня 1998 року, що підтверджується ухвалою Верховного Суду України від 29 березня 2005 року.

Протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він просив стягнути у розмірі 1 000 000 гривень.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 червня 2006 року до участі в справі залучено Державне казначейства України в Хмельницькій області, як відповідача та Прокуратуру Хмельницької області, як третю особу.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що судами вирішено питання відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного взяття й утримання під вартою, а така обставина, як дата порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, судами не встановлювалася.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2006 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2006 року скасовано та закрито провадження у справі з посиланням на наявність рішення суду, що набрало законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами.

При цьому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вказав, що відповідачі, дії яких оскаржуються, є суб'єктами владних повноважень і заявлені до них вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, віднесені до компетенції адміністративних судів.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та, перевіривши матеріали справи і судові рішення, що приймалися у процесі її розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку, зокрема, цивільного судочинства.

Частиною 2 статті 2 цього Кодексу передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 1176 Цивільного кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (266/94-ВР) .

Отже, вирішення наявного у справі спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, що, у свою чергу, виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Оскільки ж рішення у цій справі ухвалені судами з порушенням адміністративної юрисдикції, вони підлягають скасуванню, з закриттям адміністративного провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа ж направляється до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області на новий розгляд, оскільки позивач обгрунтовано звернувся до суду у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) 2004 року.

Керуючись статтями 157, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2006 року скасувати.

Провадження у справі у порядку адміністративного судочинства закрити.

Справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для її розгляду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.