Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу КП "Донецькміськводоканал" на ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 24.095.2007р. у справі за позовом КП "Донецькміськводоканал" до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України скарга на дії, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Комунальне підприємство "Донецькміськводоканал" звернулося із адміністративним позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про скасування розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 103-р від 28.12.2006р., як таке, що суперечить чинному законодавсту.

Постановою господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2006р. апеляційна скарга задоволена частково, постанова господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. скасована частково, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2007р., КП "Донецькміськводоканал" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України від 28 грудня 2006 року прийняте розпорядження № 103-р у справі № 02-26-82/200 (надалі - спірне розпорядження) "Про початок розгляду справи", яким з посиланням на приписи статей 12, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р (z0291-01) , пунктом 20-3 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 (z0090-94) , постановлено розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з наявністю в діях КП "Донецькміськводоканал" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк. Пунктом другим зазначеного розпорядження доручено збір та аналіз доказів у справі другому відділу досліджень та розслідувань Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з аналізу мотивувальної частини зазначеного розпорядження підставою його прийняття стало ненадання позивачем (скаржником у справі) інформації щодо складових діючого тарифу на житлово-комунальні послуги, порядку формування тарифів для кожної групи споживачів, обсягу послуг, наданих протягом 2001-2006 років, що посвідчує невиконання запиту відповідача від 05.12.2006р. № 02-38/5645 (2).

Саме направлення відповідачем запиту інформації з порушенням вимог законодавства щодо порядку витребування документів, витребування інформації, яка є відсутньою у позивача, оскільки не належить до його господарської компетенції, або такої немає у наявності із-за спливу строків її зберігання доводить неправомірність її витребування, а як наслідок цього, безпідставність прийняття спірного розпорядження.

Спірне розпорядження є засобом реалізації владної компетенції (повноважень) відповідача, як органу державної виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності і та у сфері державних закупівель, про що зазначено у статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" № від 26.11.1993р. № 3659. Право комітету скеровувати до суб"єктів господарювання запити у формі вимог щодо надання інформації передбачено статтею 22-1 зазначеного Закону.

Суд вірно зазначив, що спірні відносини є відносинами абсолютними, органи Антимонопольного комітету розпочинають розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до приписів статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. № 2210-3, у тому числі за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. Серед порушень законодавства про захист економічної конкуренції визнаються, у тому числі неподання або подання інформації в неповному обсязі ( пункти 13 та 14 статті 50 зазначеного Закону). Таким чином, аналіз зазначених норм доводить, що складом порушення є сам факт ненадання або неповного надання інформації.

Колегія суддів вважає, що суд правильно встановив всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що спірне розпорядження прийняте з дотриманням всіх вимог зазначених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу КП "Донецькміськводоканал" залишити без задоволення, а ухвалу ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 24.095.2007р. – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.