колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Цуркана М.I.,

суддів: Амєліна С.Є., Гордійчук М.П., Горбатюка С.А., Юрченка В.В.,

при секретарі - Замезі Ю.I,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську про визнання рішення про відмову у виплаті перерахованої пенсії незаконним та перерахунок пенсії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову апеляційного суду Луганської області від 17 травня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Луганської області від 17 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську про визнання рішення про відмову у виплаті перерахованої пенсії незаконним та перерахунок пенсії.

Зазначає, що в листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що він звернувся до управління ПФУ в м. Первомайську про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у зв"язку з тим, що після призначення пенсії в період з 17 травня 2006 року по 30 червня 2006 року він працював. Позивачу була призначена збільшена пенсія і нарахована до виплати, але відповідач відмовив виплатити цю пенсію з посиланням на те, що періоду його роботи після призначення пенсії недостатньо для виникнення права на перерахунок пенсії відповідно до абзацу другого частини четвертої ст.. 42 Закону України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . При цьому відповідач вказав, що він, позивач, повинен відпрацювати після призначення пенсії два роки для того, щоб у нього виникло право на такий перерахунок пенсії. ОСОБА_1 вважає, що відповідач незаконно відмовив йому у виплаті перерахованої пенсії. Просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську виплатити йому перераховану пенсію з 1 червня 2006 року.

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 10 січня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 17 травня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Первомайського міського суду від 10 січня 2007 року було скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області перерахувати відповідно до ст.. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ОСОБА_1 пенсію з дня подання ним відповідної заяви, тобто з 4 липня 2006 року і здійснити її виплату.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з лютого 2002 року. З 17 травня 2006 року він був прийнятий на роботу слюсарем по ремонту обладнання і працював до 30 червня 2006 року, коли був звільнений з роботи на підставі ст.. 38 КЗпП України (322-08) .

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, обгрунтовано зазначив, що частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин, було передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року (489-16) було встановлено, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Проте на час звернення позивача до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії такої обов"язкової умови, як наявність не менше 24 місяців страхового стажу не існувало, а тому у відповідача не було законних підстав відмовляти позивачу у перерахунку пенсії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч.3 ст.210 КАС України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Луганської області від 17 травня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України (2747-15) .