ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 року м. Київ № К-29619/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.
при секретарі Коваль Є.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р.
у справі № АС-10/229-06 господарського суду Сумської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал"
до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми
2. Відділення Державного казначейства м. Суми
3. Фінансового управління Сумської міської ради
про стягнення 226141,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Сумської області від 05.06.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р., позов задоволено: на користь ТОВ "Кристал" з Державного бюджету України стягнуть надмірну плату за придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за період І квартал 2004 року – ІУ квартал 2005 року в сумі 226141,67 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.10.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 р., виправлено помилку в резолютивній частині постанови від 05.06.2006 р. із заміною Державного бюджету України, як джерела стягнення надмірно сплаченої суми вартості торгових патентів, на місцевий бюджет м. Суми.
Висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений факт сплати позивачем вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за І квартал 2004 року – ІУ квартал 2005 року, останні квартали терміну дії торгових патентів в розмірах, встановлених ст. 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", та на частину 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування", частину 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", положенням яких, на думку суду, суперечить запровадження нових розмірів вартості торгових патентів законами про Державний бюджет України.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, доводячи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені ст. 7, пункт 19 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", частина 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", частина 1 ст. 90 КАС України.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ "Кристал" просить скаргу залишити без задоволення, вважаючи її безпідставною.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" із змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 р. № 1344-ІУ (1344-15) , який вступив в силу з 1 січня 2004 року, вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 2800 гривень; для використання грального столу з кільцем рулетки - 128000 гривень; для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 96000 гривень за кожний стіл;для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 4000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку); для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1200 гривень за кожний стіл для більярду; для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 4800 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
Частиною 5 цієї статті встановлено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ встановлені частиною 3 ст. 5 вказаного Закону стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри замінені відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200".
З такими ж змінами була викладена і частина 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" з посиланням на Закон України від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ (2285-15) .
Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп (v004p710-97) / справа про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) /, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце / пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (v001p710-99) / справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів /.
Згідно пункту 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів / обов’язкових платежів / припиняється із сплатою податку, збору / обов’язкового платежу /.
Виходячи із системного аналізу наведених правових норм, розмір плати за торговий патент визначається законом, яким встановлено таку плату і який діє на момент виникнення зобов’язання щодо сплати останньої відповідно до частини 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
А відтак позивач повинен був сплачувати вартість придбаних патентів за І –ІУ квартали 2004 року в розмірі, встановленому частиною 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в редакції закону України від 27.11.2003 р. № 1344-ІУ (1344-15) , а за І-ІУ квартали 2005 року – в редакції Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ (2285-15) , якщо зобов’язання щодо сплати вартості торгових патентів виникли в цих періодах.
В разі коли позивач сплатив вартість торгових патентів за І квартал 2004 року та за І квартал 2005 року в установлений частиною 5 ст.5 зазначеного Закону строк / до 15.12.2003 р. та до 15.12.2004 р. відповідно /, його зобов’язання щодо плати за торгові патенти за вказані періоди внаслідок цього припинилися, а тому законні підстави для збільшення розміру плати за ці періоди після запровадження законом підвищення розміру вартості торгових патентів відсутні.
Вимоги наведених правових норм судами першої та апеляційної інстанцій дотримані не були, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Не встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо розміру плати за торгові патенти, сплачену позивачем за І квартал 2004 року та І квартал 2005 року, а також щодо строків сплати позивачем цих платежів, що є суттєвими обставинами у справі та не можуть бути встановленими в стадії касаційного перегляду справи в силу припису частини 1 ст. 220 КАС України, є підставою відповідно до частини 2 ст. 227 цього Кодексу для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити встановлені законом заходи для повного встановлення обставин у справі та в залежності від встановленого і у відповідності із законом вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково, скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. та постанову господарського суду Сумської області від 05.05.2006р., справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підпис Усенко Є.А. Судді підпис Бившева Л.І. підпис Костенко М.І. підпис Маринчак Н.Є. підпис Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Відп. секретар Коваль Є.В.