Суддя Вищого адміністративного суду України Панченко О.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

Ухвалою судді Верховного Суду України від 22.12.2006 р. у відкритті провадження за вказаною касаційною скаргою було відмовлено, а матеріали скарги передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року зазначену касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ст. 213 КАС України та надано строк для усунення недоліків.

У встановлений строк заявником були надані копії судових рішень з яких видно, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2006 року, провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 було закрито з підстав, передбачених п.1. ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Надані заявником матеріали достатньо свідчать про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України за вказаною касаційною скаргою, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Відповідно до положень ч.1 ст. 38 Закону України "Про судоустрій України" Вищий адміністративний суд України є вищим судовим органом адміністративних судів і, відповідно до інстанційної підсудності, визначеної у ч.3 ст. 20 КАС України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку, як суд касаційної інстанції.

Відповідно до правил ст. 210 КАС України, Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які на даний час, до створення системи адміністративних судів, розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Між тим, із доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що розгляд даної справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції здійснювався за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Оскільки до компетенції Вищого адміністративного суду України не входить повноваження щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень, постановлених за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , так як адміністративні суди згідно статті 1 КАС України здійснюючи адміністративне судочинство керуються правилами даного Кодексу, а відтак не вправі надавати оцінку процесуальним рішенням, прийнятим в порядку іншого виду судочинства, то у відкритті касаційного провадження за даною скаргою слід відмовити.

З урахуванням того, що касаційна скарга заявником вірно вмотивована на підставі положень цивільного процесуального законодавства її слід направити за належністю до Верховного Суду України.

З огляду на викладене та керуючись п.1 ч.4 ст. 214 КАС України, -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Повернути зазначену касаційну скаргу до Верховного Суду України.

Ухвала оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237 КАС України.