Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Антрацит" на постанову господарського суду Луганської області від 21 липня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Крепінська" про стягнення 246451, 32 грн.,-

У червні 2006 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Крепінська" про стягнення 246451, 32 грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 21 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року, позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.

Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили з того, що за правилами п. 14 Положення № 314 (314-95-п) робочі місця для працевлаштування інвалідів підприємства створюють за власні кошти та щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві. Середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Законодавством України (ч. 1 ст. 18 Закону № 875 і п. 10 Положення №314 (314-95-п) ) обов’язок з безпосереднього працевлаштування інвалідів покладено на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів, а цьому мають передувати певні дії підприємств (об’єднань), установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач у порушення вимог Положення № 314 органи працевлаштування не інформував, що підтверджено листами Антрацитівського міського районного центру зайнятості від 07.04.2006 №3/03-836 та від 13.10.2006 №3/03-2059, Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради від 07.04.2006 №1-599, довідкою Фонду від 31.05.2006 №03-01/2096 тощо.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга державного підприємства "Антрацит", в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга державного підприємства "Антрацит" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу державного підприємства "Антрацит" відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 21 липня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.