ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого -Кравченко О.О.
Суддів -Васильченко Н.В., Матолича С.В., Харченка В.В., Гончар Л.Я.
При секретарі -Мельник I.М.
За участю представників-позивача: прокурора Генеральної прокуратури України Комаса О.Ю., Науменко I.М.; відповідача - Самсонової Д.Г., Луценко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на постанову господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2006 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ТОВ "Керамбуд", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов'язання вчинити певні дії та розірвання угоди,-
Встановила:
У березні 2006 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Керамбуд", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу на користування надрами № 3374, виданого Державним комітетом природних ресурсів України 29.07.2004р.; про зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вчинити дії по анулюванню спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ "Керамбуд"; розірвання угоди № 3374 від 29.07.2004р., укладеної між Державним комітетом природних ресурсів України та ТОВ "Керамбуд".
Позовні вимоги вмотивовані допущенням грубих порушень чинного законодавства та інтересів держави при отриманні ТОВ "Керамбуд" спеціального дозволу на користування надрами в межах північної ділянки Великопільського ( Страдчівського) родовища піску Яворівського району Львівської області. Спеціальний дозвіл видано Державним комітетом природних ресурсів України на підставі рішення Робочої комісії ( протокол №12 від 23.07.2004р.). Указом Президента України від 20.04.2005р."Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України" (675/2005) Державний комітет природних ресурсів України ліквідовано. Функції вказаного органу покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №55 від 09.02.2006р. рішення Робочої комісії про видачу спеціального дозволу скасовано.
Позивач вказав, що дозвіл видавався без проведення аукціону, як того вимагає ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" (1344-15) , тобто з порушенням порядку його отримання, у зв'язку з чим він має бути визнаний недійсним. При цьому прокурор посилається на пункт 23 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2006 р. № 1540 (1540-2003-п) , відповідно до якого анулювання спеціального дозволу тягне за собою розірвання з надрокористувачем угоди про умови користування надрами.
Постановою господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено. Судові рішення вмотивовані посиланням на ту обставину, що спеціальний дозвіл за своєю суттю не є юридичною формою рішення державного органу, а тому і не підлягає визнанню недійсним.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, заступник Генерального прокурора України звернувся з касаційною скаргою, у якій ставить питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову, посилаючись при цьому на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 23.07.2004 року Робочою комісією з розгляду питань надання надр у користування, ліцензій на види господарської діяльності, дозволів на буріння експлуатаційних свердловин на воду Державного комітету з природних ресурсів України було прийнято рішення про надання ТОВ "Керамбуд" спеціального дозволу на користування надрами - північної ділянки Великопольського родовища піску у Яворівському районі Львівської області. Вказане рішення було оформлено Протоколом №12 від 23.07.2004р. На підставі цього рішення Державним комітетом з природних ресурсів України було видано спеціальний дозвіл №3374 від 29.07.2004р. з терміном дії 10 років. У дозволі вказана мета надрокористування - видобування піску у якості сировини для виробництва силікатної цегли. Власником дозволу вказано ТОВ "Керамбуд". Згідно із Статутом ТОВ "Керамбуд" Товариство діяло на підставі установчого договору, який уклали між собою громадяни України ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3(зареєстрований 28.06.2002р.). У подальшому, 08.08.2005року Товариство було перереєстровано на підприємство "Iнбуд" (Варшава, Польща) ( т. 1 а.с.52-64).
Статтею 16 Кодексу України Про надра (132/94-ВР) встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурентних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На дату видачі спеціального дозволу таким органом був Державний комітет природних ресурсів України відповідно до Указу Президента №176/2004 від 10.02.2004р. (176/2004)
Указом Президента України від 20.04.2005року №675/2005 (675/2005) функції вказаного органу покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища.
Таким чином, судова колегія відмічає, що оскаржуваний акт був виданий органом виконавчої влади у межах його повноважень.
Разом з тим, з 01.01.2004року набрав чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2004рік" (1344-15) , статтею 9 якого встановлено, що у 2004році продаж спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється на аукціонах ( крім випадків, встановлених спеціально уповноваженим органом виконавчої влади). Статтею 80 вказаного Закону дію частин другої та шостої ст. 16 Кодексу України Про надра (132/94-ВР) щодо умов надання спеціальних дозволів на конкурсних засадах зупинено. У подальшому дія вказаних частин ст.. 16 Кодексу зупинялась і на 2005р.,2007р.,2008р. Таким чином, на час отримання ТОВ "Керамбуд" спеціального дозволу був встановлений лише один спосіб його отримання - на засадах аукціону. Разом з тим, механізм реалізації зазначених норм Закону визначено лише з прийняттям наступних нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №694 (694-2004-п) ( дата офіційного опублікування 11.06.2004р) затверджено Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів (ліценцій) на право користування надрами. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.2004р. №745 (745-2004-р) спеціально уповноваженим органом виконавчої влади стосовно визначення випадків надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону був визначений Держкомприродресурсів.
На виконання цього розпорядження Наказом Держкомприродресурсів України від 25.10.2004р. №199 (зареєстрований у МЮ України 24.11.2004р) затверджено Перелік випадків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів. Цей Наказ, відповідно до законодавства, набуває чинності через 10 днів після реєстрації, але не раніше опублікування. Дата офіційного опублікування цього Наказу 17.12.2004року. Таким чином, нормативно-правова база стосовно реалізації положень ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004рік" (1344-15) не була сформована, а отже і не існувало правових підстав для надання Держкомприродресурсів України спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціонів. Державний комітет природних ресурсів України мав право надавати спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціонів у випадках, визначених Наказом Держкомприродресурсів №199, тільки з 17.12.2004р. по 31.12.2004р.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при видачі спеціального дозволу ТОВ "Керамбуд" Державний комітет природних ресурсів діяв з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює дані правовідносини.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №55 від 09.02.2006року за протестом Генерального прокурора України рішення Робочої комісії Державного комітету природних ресурсів України від 23.07.2004р. №12 було скасовано, як незаконне.
Відповідно до пункту 23 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003р. №1540 (1540-2003-п) , дозвіл, виданий з порушенням вимог порядку його прийняття має бути анульований, однак на час подачі позовної заяви та розгляду справи судом відповідно рішення не було прийнято.
Таким чином, згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №55, як суб'єкта владних повноважень, рішення, що слугувало підставою для видачі спеціального дозволу, було скасовано, як таке, що прийнято у порушення вимог законодавства. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №55 від 09.02.2006р. ніким не оскаржений, і є чинним. У п. 1.3 "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. №34/5 (z0381-05) та зареєстрованим у МЮ України 12.04.2005р.№381/10661, дано визначення, що скасуванням нормативно-правового акту є визнання його в установленому законом порядку недійсним.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спеціальний дозвіл не може бути визнаний недійсним. Такий висновок суперечить також і пункту 23 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", яким прямо передбачено можливість визнання наданого дозволу на користування надрами недійсним. Відповідно до ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, судова колегія визнає позов заступника Генерального прокурора України повністю обгрунтованим й таким, що підлягає задоволенню. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, та системного аналізу норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Керуючисьст.ст.220,221,229,232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судова колегія,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Постанову господарського суду м.Києва від 20.09.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006року скасувати.
Позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамбуд", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнити.
Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами №3374 від 29.07.2004р., виданий Державним комітетом природних ресурсів України Товариству з обмеженою відповідальністю "Керамбуд" та зобов'язати Міністерство охорони навколишнього природного середовища України анулювати вказаний спеціальний дозвіл
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом згідно: