К-28238/06 Про зобов’язання вчинити дії - 26.03.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргоюУправління Пенсійного фонду України у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року у справі за позовом Управління ПФУ у м. Ялта до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ялта про зобов’язання вчинити дії,-

У травні 2006 року Управління Пенсійного фонду України у м. Ялта Автономної республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ялта про спонукання відповідача прийняти до відшкодування суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні й пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що вмер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 487 708,80 грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки вказаних сум по особистим справам потерпілих громадян.

Позовні вимоги вмотивовані посиланням на ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а такожст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, що перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні й пенсій у зв'язку із втратою годувальника, що вмер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні. Фонд виплачує страхові виплати й надає соціальні послуги певної категорії осіб за наявності необхідного переліку документів, які підтверджують право на страхові виплати. Якщо документи не передані у Фонд, потерпілі продовжують одержувати належні їм виплати від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування. Надалі між фондами провадяться відповідні розрахунки.

Відповідно до ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та ст.. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14)

Відшкодування виплат по вищезгаданих пенсіях, призначеним раніше відділами соціального захисту населення й відділами пенсійного забезпеченняПенсійного фонду України й виплаченими Пенсійним фондом України після 01.04.01р. відноситься до страхових виплат. Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на підприємстві або професійному захворюванні й пенсій у зв'язку із втратою годувальника, що вмер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні, затвердженого спільною постановою Правлінь Фондів. Відповідач відмовився підписати акти звірки на відшкодування відповідних витрат за період з 01.04.01р. по 01.03.2006р., а тому позивач звернувся за судовим захистом.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено. Суди послались на відсутність у Фонді соцстрахування особових справ потерпілих осіб, які мають передаватися відповідними підприємствами.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління ПФУ у м. Ялта подало касаційну скаргу, у якій ставить питання про їх скасування та прийняття нового рішення, про задоволення позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Ялта просить залишити судові рішення по справі без змін, вважаючи їх правильними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) , який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування, виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Така судова практика відповідає правовій позиції Верховного Суду України ( викладеній, зокрема, у постановах від 20.03.2007р. та 30.05.2007р.у справах за позовами Управління ПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області та у м.Новоград-Волинському до органів Фонду соціального страхування та інших ).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті всупереч вказаним нормам матеріального права. За таких обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року підлягають скасуванню. Разом з тим, судова колегія відмічає, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат. Вимога про підписання акту звірки розрахунків розрахована на відсутність спору між сторонами. У разі відмови на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, спір має вирішуватись шляхом пред’явлення вимоги про стягнення.