Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Бим М.Є., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою відділу земельних ресурсів у Попаснянському районі Луганської області, який є правонаступником Попаснянського районного відділу земельних ресурсів, на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року у справі №9/267ад за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Попаснянського районного відділу земельних ресурсів про стягнення суми,-

У квітні 2007 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулась до суду з позовом до Попаснянського районного відділу земельних ресурсів про стягнення економічної санкції за порушення державної дисципліни цін у розмірі 11674 грн. 71 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 31 травня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

В касаційній відділ земельних ресурсів у Попаснянському районі Луганської області просить суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанцій, як законне та обґрунтоване, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області була проведена перевірка Попаснянського районного відділу земельних ресурсів з питання порядку формування розмірів плати за землевпорядні роботи (послуги), за результатами якої відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , позивачем прийнято рішення від 26.02.2007р. № 27 "Про застосування економічних санкцій" до відповідача, яке разом із претензією 27.02.2007р. було направлено для виконання в 10-денний термін шляхом самостійного перерахування суми застосованих економічних санкцій у розмірі 11674 грн. 71 коп., однак зазначені економічні санкції відповідачем сплачені не були.

Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 26.02.2007р. № 27 "Про застосування економічних санкцій" дійсне і ніким не скасовано, у добровільному порядку у термін, встановлений діючими нормативно-правовими актами це рішення не виконано, воно підлягає примусовому виконанню, згідно діючого законодавства, а саме у відповідності до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Так, ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відділу земельних ресурсів у Попаснянському районі Луганської області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.