Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Сердюк Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1на рішення апеляційного суду м. Києва від 08.11.2004р. по справі за позовомОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -

У травні 2004 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.06.2004р. позов ОСОБА_1було задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва провести з 01.01.2004р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 включивши в страховий стаж період роботи з 17.06.1993р. по 21.11.2003р. в полуторному розмірі та зарахувати додатково до страхового стажу 10 років роботи по Списку № 1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 08.11.2004р. апеляційну скаргу ОСОБА_1було задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.06.2004р. в частині включення додатково до страхового стажу ОСОБА_110 років роботи по списку № 1 за період роботи з 17.06.1993р. по 21.11.2003р. було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1в цій частині - відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

ОСОБА_1подав касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду м. Києва від 08.11.2004р. скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" час роботи (служби, в тому числі державної) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - в потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного відселення після повного відселення жителів" від 30.06.1998р. № 982 (982-98-п) та від 07.02.2000р. час роботи (служби) зараховується до трудового стажу, до вислуги років - у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1).

Отже, судами першої та апеляційної інстанції вірно зобов'язано органи Пенсійного фонду України зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1період роботи у зоні відчуження з 17.06.1993р. по 21.11.2003р. у пільговому обчисленні в полуторному розмірі.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивач просив додатково зарахувати до страхового стажу період роботи з 1993 по 2003р.р., тобто до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то необхідно було керуватися законодавством, що діяло раніше та передбачало зарахування до трудового стажу період роботи у зоні відчуження у пільговому обчисленні в полуторному розмірі.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду м. Києва від 08.11.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.