колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.I., Заїки М.М., Ліпського Д.В.,

при секретарі - Замезі Ю.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок раніше призначеної пенсії за касаційною скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

Миколаївський обласний військовий комісаріат звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2006 року у справі за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходили службу у Збройних Силах, та були звільнені в запас з призначенням їм пенсії.

Вважаючи, що розрахунок призначеної їм пенсії є неправильний, та проведений з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , оскільки в грошове забезпечення для обчислення пенсії не включені премія в розмірі 33,3% та інші передбачені надбавки, позивачі звернулися до суду з позовами про зобов"язання відповідача щодо проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших передбачених надбавок.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було задоволено частково. Зобов"язано Миколаївський обласний військовий комісаріат провести перерахунок раніше призначених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсій з урахуванням з квітня 2001 року премії, з 1 липня 2002 року щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, з 1 травня 2003 року щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) у розмірі до 90%.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2006 року апеляційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату було задоволено частково. Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2005 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 щодо покладення обов"язків на Миколаївський обласний військовий комісаріат про перерахунок пенсії скасовано. В цій частині провадження по справі закрито. В решті зазначену постанову залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Миколаївського обласного військового комісаріату, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що аналогічні вимоги ОСОБА_1 до цього ж суб'єкта оскарження уже були предметом судового розгляду. Саме з цих підстав оскаржувана постанова в частині вирішення позову ОСОБА_1, як це передбачено ч. 1 ст. 203 КАС України (2747-15) , підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі. Одночасно апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Але з таким висновком апеляційного суду щодо задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 погодитися не можна.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в серпні 1992 року позивач ОСОБА_2 був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах у зв"язку зі скороченням штатів з призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за винятком премії.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) , якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (923/96) та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) . Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.

Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.

Колегія суддів вважає, що при звільненні з дійсної військової служби позивачу ОСОБА_2 призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства, а тому передбачених законодавством підстав для проведення позивачу ОСОБА_2 за період до 1 січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.

У відповідності з положеннями ст..229 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені в справі рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.210, 220, 222, 223, 229, 230,232 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Микола єва від 26 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2006 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок раніше призначеної пенсії відмовити.

В іншій частині ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2006 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України (2747-15) .