колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.I., Заїки М.М., Ліпського Д.В.,

при секретарі - Замезі Ю.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до обласного центру з нарахування виплат пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року у справі за її позовом до обласного центру з нарахування виплат пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Зазначає, що в вересні 2005 року вона звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути на її користь недоплачені за 2002-2005 роки кошти, виплата яких передбачена ст.. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . В обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та всупереч вимогам Закону, який пов"язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати за вказаний період вона отримувала у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 9 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі було задоволено частково, а апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації повністю. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 9 грудня 2005 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Вказуючи на допущені, на її думку, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивачка просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 9 грудня 2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута Овруцьким районним судом Житомирської області 9 грудня 2005 року, тобто вже під час дії Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

11 квітня 2006 року апеляційним судом Житомирської області ухвалою, постановленою за нормами ЦПК України (1618-15) , було поновлено управлінню Пенсійного фонду України в Овруцькому районі строк на апеляційне оскарження.

Тобто суд першої інстанції та апеляційний суд у цих випадках юрисдикційно здійснювали судочинство у справі як загальні цивільні, а не як адміністративні суди.

За наведених обставин апеляційний суд Житомирської області 30 травня 2006 року, виходячи з положень ч. 2 ст. 1, ст. 6, ст. 19 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , пунктів 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) , помилково розглянув в апеляційному порядку за правилами КАС України (2747-15) справу, розглянуту місцевим загальним судом як справу цивільної юрисдикції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року та направити справу до цього ж суду для вирішення питання про закриття апеляційного адміністративного провадження у справі.

Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для вирішення питання про закриття апеляційного провадження в адміністративній справі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України (2747-15) .