Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Брайка А.I.

Федорова М.О.

Сергейчука О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду

від 17.03.2005 р.

у справі № 16/2480

за позовом Військового прокурора Шепетівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, що є власником ДП "Iвано-Франківський лісокомбінат"

до 1. Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області;

2. Управління Державного казначейства у Хмельницькій області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2004 р. позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Шепетівської ОДПI № 0000882301/27772/б від 24.04.2003 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у розмірі 8960,66 грн., в т.ч. 7900,60 грн. основного платежу та 790,60грн. штрафних санкцій; № 0001042301/0 від 06.05.2003 р. про визначення Шепетівському військовому лісгоспу штрафних санкцій в сумі 13270,50 грн., № 0001032301/2955-5 від 06.05.2003 р. про визначення штрафних санкцій в сумі 636,80 грн. Повернуто з відповідних рахунків місцевого бюджету ДП "Iвано-Франківський ліспромкомбінат" Міністерства оборони України податок з власників транспортних засобів в сумі 17589, 11 грн.

Рішення мотивовано неправомірністю нарахування Шепетівському військовому лісгоспу податку з власників транспортних засобів, оскільки останній не є юридичною особою, а є структурним підрозділом державного підприємства Міністерства Оборони України, на якого поширюються дія ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (1934-12) , зокрема щодо звільнення від оподаткування податком з власників транспортних засобів. Крім того, відповідно до норм Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) платниками податку є юридичні особи. Суд застосував положення п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) про конфлікт інтересів та враховуючи, що на користь позивача діють норми Закону України "Про Збройні Сили України" (1934-12) , які підтверджують право позивача на пільгу в оподаткуванні, дійшов висновку, що податок з власників транспортних засобів у сумі 17589,11 грн. підлягає поверненню з місцевого бюджету, як безпідставно сплачений. Позовні вимоги позивача про повернення платежу з податку з власників транспортних засобів в сумі 41929,74 грн. підлягають припиненню у відповідності до п. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) , оскільки в цій частині Господарським судом Iвано-Франківської області прийнято судове рішення у справі № 4/181, яке вступило в законну силу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.03.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині повернення з відповідних рахунків місцевого бюджету Державному підприємству "Iвано-Франківський ліспромкомбінат" Міністерства оборони України податку з власників транспортних засобів в сумі 17589,11 грн. Прийнято нове рішення про відмову у позові в цій частині. В решті рішення залишено без змін.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що підставою для звільнення позивача від сплати податку є ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (1934-12) . Обов'язок зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів покладається на Iвано-Франківський ліспромкомбінат, оскільки у даному випадку, необ хідно керуватися спеціальним Законом, яким є Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) і який покладає на таку особу обов'язок сплачувати податок за зареєстровані власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування. Тому відсутні правові підстави для повернення на користь Iвано-Франківського ліспромкомбінат сплаченого його структурним підрозділом зазначеного податку, розрахованого у залежності від кількості транспортних засобів, їх марки і моделі та об'єму циліндрів двигуна.

Шепетівська ОДПI подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю. Вважає, що суд апеляційної інстанції у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963-XII (1963-12) , оскільки не врахував, що відповідно до ст. 1 зазначеного Закону платником податку є не просто юридичні особи, а саме ті, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Транспорті засоби зареєстровані та перебували на балансі Шепетівського військового лісгоспу. Судом не враховано, що Шепетвіський військовий лісгосп відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (2181-14) самостійно обчислював суму податкового зобов'язання з даного податку, подавав розрахунки та сплачував цей податок. Відповідно, за порушення термінів сплати угодженого податкового зобов'язання відповідальність має нести саме ця особа.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями Шепетівському військовому лісгоспу, який є структурним підрозділом ДП Міністерства оборони України "Iвано-Франківський ліспромкомбінат", визначено податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII (1251-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Спеціальним Законом щодо оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963-XII (1963-12) .

Статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963-XII (1963-12) визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Таким чином, законодавець визначив дві обов'язкові ознаки, за яких підприємство, установа чи організація є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме: вказана особа повинна мати статус юридичної особи та наявність зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством власних транспортних засобів, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

За відсутності будь-якої із зазначених ознак у підприємства, установи чи організації, останні не можуть бути кваліфіковані, як платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що Шепетівський військовий лісгосп є структурним підрозділом ДП Міністерства оборони України "Iвано-Форанківський ліспромкомбінат" та не є юридичною особою, дійшли обгрунтованого висновку про те, що вказана особа не є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у зв'язку з чим визнали неправомірним визначення їй податковим органом податкового зобов'язання із вказаного податку.

Здійснюючи нарахування та сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів структурний підрозділ юридичної особи не набуває статусу платника вказаного податку, мова про який йдеться у ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963-XII (1963-12) .

Позиція суду апеляційної інстанції про те, що платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є ДП "Iвано-Франківський ліспромкомбінат" грунтується на приписах ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963-XII (1963-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Під поняттям, яке вживається у ст. 1 вищевказаного Закону "власні транспорті засоби" розуміються транспорті засоби, які належать на праві власності, або які перебувають у платника податку на праві повного господарського відання, оперативного управління.

Державне підприємство Міністерства оборони України не входить до переліку осіб, яким ст. 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) надана пільга щодо звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законної і обгрунтованої постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.03.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.