Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до органів влади України про захист прав і свобод людини, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та міжнародним правом, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою до державних органів влади України, обгрунтовуючи позов тим, що протягом десяти років службові особи державних органів влади України лишили його прав і свобод.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року, адміністративний позов повернуто позивачу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом який не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . У зв'язку з цим, судом першої інстанції була винесена ухвала від 29 червня 2006 року про залишення позовної заяви без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої позовної заяви. Однак, у встановлений судом термін позивач не усунув недоліки, а тому суд першої інстанції ухвалою від 14 липня 2006 року позовну заяву повернув позивачеві.

У відповідності з вимогами пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, діяв відповідно до вимог адміністративного судочинства.

За таких обставин оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.