Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.- головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гаманка О.I.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 09 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Пізнанської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначала, що займала посаду секретаря Пізнанської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, з якої звільнена 26 квітня 2006 року згідно пункту 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (у зв'язку із закінченням повноважень Ради). Звільнення відбулося під час перебування у відпустці та на лікарняному.

Вважаючи, що порушені трудові права, просила поновити їх, та стягнути з відповідача 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 09 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивачка ставить питання про скасування судових рішень. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Пізнанської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області четвертого скликання від 16 квітня 2002 року №2 ОСОБА_1 обрано секретарем ради, повноваження якої закінчилися у зв'язку з відкриттям першої сесії цієї ради нового скликання.

Рішенням Пізнанської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області п'ятого скликання від 25 квітня 2006 року №2 секретарем ради обрано іншу особу.

26 квітня 2006 року позивачку звільнено з займаної посади згідно пункту 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (у зв'язку із закінченням повноважень ради).

З 05 квітня 2006 року по 05 травня 2006 року позивачка перебувала у відпустці, й хворіла з 26 квітня 2006 року по 05 травня 2006 року.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що вказані правовідносини регулюються спеціальними нормами права, тому на них не поширюється дія положень статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) щодо заборони звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) , "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (14/98-ВР) , цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування визначені статтею 20 вказаного Закону, відповідно до якої крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)

Позивачку обрано секретарем сільської ради з числа депутатів цієї ради у відповідності з вимогами статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , яка визначає і її повноваження.

Строк повноважень ради, як зазначено у частині сьомій статті 45 вказаного Закону, становить чотири роки.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) передбачено, що повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання.

Оскільки Пізнанська сільська рада Гусятинського району Тернопільської області четвертого скликання припинила свої повноваження, то закінчилися й повноваження секретаря ради попереднього скликання та припинилася її служба в органах місцевого самоврядування, як це визначено статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) .

З огляду на приведені вимоги законів, якими встановлено особливий порядок обрання секретаря сільської ради, проходження та припинення служби в органах місцевого самоврядування - відсутні правові підстави для поновлення позивачки на посаді секретаря Пізнанської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів про відсутність підстав для поновлення на посаді.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 09 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.