Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача: неявка

відповідача: Степаненко С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 р.

у справі № 28/122

за позовом Спільного українсько-литовського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Донк"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі

м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2005 року Спільне українсько-литовське підприємство у формі закритого акціонерного товариство "Донк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.05.2004р. №211/26-062/0.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податковим органом незаконно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення та донараховано податок на додану вартість, оскільки позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі відповідних податкових накладних, які видані ТОВ "Крістіна ЛТД". При цьому, висновок податкового органу про недійсність зазначених податкових накладних, з тих підстав, що вони заповнені неналежною особою, на думку позивача є безпідставним, з огляду на те, що свідоцтво платника податку на додану вартість скасовано лише 24.02.2003р., тобто майже через рік після видачі податкових накладних. А назване товариство, станом на час подачі позову не ліквідовано та знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2005р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2006р. провадження у справі № 28/122 зупинено до остаточного вирішення спору у цивільній справі за позовом Деснянської ДПI до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Крістіна ЛТД".

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги касаційної скарги.

У запереченнях б/н і дати позивач просив залишити прийняті судові рішення без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24.02.2003 року у цивільній справі №2-1228 визнано недійсними Статут та установчий договір ТОВ "Крістіна ЛТД", свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ "Крістіна ЛТД"; також визнані недійсними фінансово - господарські документи, видані від імені ТОВ "Крістіна ЛТД" та підписані від імені ОСОБА_3 за період з 26.12.2001 року і до набрання рішенням законної сили.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що позивачем подано до Деснянського районного суду м. Києва заяву на поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в задоволенні якої ухвалою Деснянського районного суду м. Києва йому було відмовлено. Позивачем дане судове рішення було оскаржено до Апеляційного суду м. Києва та надані відповідні докази.

Суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що дана справа безпосередньо пов'язана з цивільною справою №2-1228 за позовом Деснянської ДПI до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Крістіна ЛТД", оскільки без з'ясування правомірності формування позивачем податкового кредиту, а саме його документального підтвердження, неможливо встановити законність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з правомірністю висновків судів попередніх інстанцій про зупинення провадження у даній справі №28/122 до остаточного вирішення спору у цивільній справі за позовом Деснянської ДПI до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Крістіна ЛТД".

За вказаних обставин судова колегія дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.12.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2006р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .