Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ліпського Д.В.

судді-доповідача Гуріна М.I.

суддів Амєліна С.Є.

Гаманка О.I.

Заїки М.М.

при секретарі судового засідання Міненку I.М.,

за участю представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Шосталя О.В., представника заявників Момота С.А., заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадської організації "Третейський інформаційний суд" на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 24.06.2003 року у справі за скаргою громадської організації "Третейський інформаційний суд" в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2002 року громадська організація "Третейський інформаційний суд" звернулася до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2003 року в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 03.06.2003 року відмовлено громадській організації "Третейський інформаційний суд" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 24.06.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заявник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали апеляційного суду міста Києва від 03.06.2003 року та від 24.06.2003 року, а рішення у справі змінити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 - директор ПП "Незалежне Павлоградське телебачення", ОСОБА_3. - директор ТОВ "Студія "Факт-Iнфо", ОСОБА_4. - директор ДКП "Павлоградський телецентр" створили Асоціацію телестудій міста Павлограда і є її засновниками.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (у редакції на момент звернення до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вимоги, зазначені у скарзі громадської організації "Третейський інформаційний суд" стосуються діяльності Асоціації телестудій міста Павлограда як юридичної особи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що скарга громадської організації "Третейський інформаційний суд" в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення мала розглядатися господарським судом.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу громадської організації "Третейський інформаційний суд" залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду міста Києва від 24.06.2003 року - без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .