К-30543/06 Про визнання протиправним та скасування рішення міської ради щодо розірвання договору на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування - 20.02.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2006 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року, -

У грудні 2005 року СПД ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівської міської ради, в якому з урахуванням змін і уточнень просив визнати протиправним та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору № 2 від 15.01.05 на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, оформлене листом № 174 від 10.11.05, а також зобов'язати відповідача, як замовника перевезень пасажирів по м. Старокостянтинів внести зміни в п. 5.1 Договору № 2 від 15.01.05, а саме: зазначити, що термін дії даного договору - три роки (до 15.01.2008 року).

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2006 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору № 2 на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, оформленого листом № 174 від 10.11.05 в частині права на обслуговуванню маршрутів № 3 та № 5а. Зобов'язано виконком Старокостянтинівської міської ради не пізніше одного місяця з дня набрання чинності постанови суду продовжити строк дії договору № 2 від 15.01.05, укладеного між СПД ОСОБА_1. та виконкомом Старокостянтинівської міської ради до 15.01.08 в частині права на обслуговування маршрутів № 3 та № 5а.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року, постанова суду першої інстанції змінена, абзац 2 резолютивної частини постанови викладений в такій редакції: "Визнати протиправними дії виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору № 2 на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування від 15.01.05, висловлені в листі від 10.11.00 № 174, в частині права на обслуговування маршрутів №3 та № 5а. В решті постанова залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2006 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року Старокостянтинівська міська рада ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не врахували системність порушення умов договору, законодавства про автомобільний транспорт з боку Перевізника, в зв'язку з чим у Замовника виникло право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 10 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до владних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту загального користування незалежно від форм власності.

15 січня 2005 року між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради та підприємцем ОСОБА_1. як переможцем конкурсу укладено договір №2 на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №2, №3, №3 (графік №18), №3а (кільцевий), №5а в м. Старокостянтинові строком на один рік. Від імені органу місцевого самоврядування договір підписано Старокостянтинівським міським головою.

04 листопада 2005 року підприємець ОСОБА_1. подав на ім'я Старокостянтинівського міського голови заяву про відмову з 10.11.05 від обслуговування маршрутів №3 (графік №18), №2 (графік №28), № 3а (кільцевий), у зв'язку із заниженим тарифом на перевезення, подорожчанням пального та мізерним відшкодуванням витрат за перевезення пільгових категорій населення.

Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради в листі від 10.11.05 № 174, підписаному міським головою, повідомив ОСОБА_1. про намір з 17.11.05 розірвати договір на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, укладений 15.01.05, в частині права на обслуговування маршрутів №3 та №5а відповідно до п. 4 2 договору (систематичне порушення протягом календарного року законодавства про автомобільний транспорт та відмова від перевезень пасажирів пільгових категорій (встановлення обмеженої кількості посадочних місць - від 2 до 4 для перевезення цієї категорії пасажирів). З врахуванням заяви ОСОБА_1. від 14.11.05 договір від 15.01.05 про перевезення пасажирів на маршрутах загального користування розривається з 17.11.05.

Отже, спірні правовідносини виникли щодо правомірності розірвання замовником перевезень договору №2 на перевезення пасажирів від 15.01.05 в частині права підприємця ОСОБА_1. на обслуговування маршрутів №3 та №5а в м. Старокостянтинові.

Задовольняючи позов, суди обґрунтовано виходили з того, що підстави для зміни або розірвання договору встановлені ст. 651 ЦК України.

Згідно з ч. 1 і 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пункт 4.2 договору № 2 від 15.01.05 містить умови розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку.

Про розірвання договору № 2 від 15.01.05 за ініціативою підприємця ОСОБА_1. в частині обслуговування маршрутів №2 (графік №28), №3 (графік №18, № 3а (кільцевий) міськвиконком погодився, про що свідчить зміст листа від 10.11.05 №174.

Щодо розірвання цього ж договору в односторонньому порядку за ініціативою міськвиконкому в частині маршрутів №3 і №5а, то суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій суб'єкта владних повноважень, оскільки він не довів наявність умов, необхідних для розірвання договору, а саме: про зміну підприємцем руху чи розкладу автобуса без погодження з відповідними органами, виконання регулярності руху автобусів на маршруті протягом місяця менше 85%. Обмежене перевезення пасажирів пільгових категорій не є такими обставинами.

З листа Управління праці та соціального захисту населення виконкому Старокостянтинівської міської ради від 09.03.06 вбачається, що коефіцієнт регулярності руху по пасажирських перевезеннях на маршрутах підприємця ОСОБА_1. становили в січні-листопаді 93-96%.

Посилання міськвиконкому на відмову підприємця від перевезень пасажирів пільгових категорій як на несистематичне порушення протягом календарного року законодавства про автомобільний транспорт, не є достатньою підставою для розірвання договору від 15.01.05 №2 в частині обслуговування маршрутів №3 і № 5а, так як згідно з п.4.2 договору необхідною умовою в цьому випадку має бути оформлення відповідних документів контролюючими органами та застосування фінансових санкцій, адміністративних штрафів.

В матеріалах справи відсутні документи про притягнення підприємця ОСОБА_1. до відповідальності за названі дії.

Заяви і скарги пасажирів, а також акти про перевезення обмеженої кількості пасажирів, які мають право на пільговий проїзд, за певних умов можуть бути використані для зменшення виплати нарахованої субвенції.

Крім того, суди правильно зобов'язали виконком Старокостянтинівської міської раді продовжити строк дії договору №2 від 15.01.05 до 15.01.08, оскільки відповідно до ч.6 ст. 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" строк договору перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування не може бути меншим як три роки.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області відхилити, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2006 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року залишити без змін.