Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ліпського Д.В.

судді-доповідача Гуріна М.I.

суддів Амєліна С.Є.

Гаманка О.I.

Цуркана М.I.

при секретарі судового засідання Міненку I.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду міста Києва від 16.05.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним наказу від 26.05.2006 року № 44 о/с про звільнення у запас Збройних Сил України лейтенанта міліції спеціального підрозділу міліції охорони "Титан" ОСОБА_2, поновлення на посаді інспектора окремої роти спеціального підрозділу міліції охорони "Титан" Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.10.2006 року позов задоволено.

Постановою апеляційного суду міста Києва від 16.05.2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду міста Києва від 16.05.2007 року, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02.10.2006 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, а саме: надання фіктивної довідки про навчання у вищому навчальному закладі та безпідставне отримання з цього приводу коштів інспектора СПМО "Титан" УДСО при ГУМВС України у Київській області.

Згідно довідки бухгалтерії ОСОБА_2 в період з 01.05.2004 року по 01.05.2006 року незаконно отримав грошові кошти в загальній сумі 2 804 грн. 90 коп.

Судова колегія апеляційного суду встановила, що останньою датою незаконного отримання позивачем коштів є 01.05.2006 року і дійшла висновку про те, що висновок суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності з порушенням вимог статті 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (3460-15) , а саме: більш ніж через півроку з дня вчинення проступку, а також з порушенням місячного строку після проведення службової перевірки - не відповідає обставинам справи.

При звільненні позивача з органів внутрішніх справ на підставі частини десятої статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (3460-15) відповідач врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода (2 804 грн. 90 коп.), попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації та інші обставини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2. було звільнено з органів внутрішніх справ з дотриманнях вимог чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду міста Києва від 16.05.2007 року - без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .