Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2006 року, постанову цього ж суду від 09 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кривоносівської сільської ради Золотоніського району про визнання незаконним рішення сільської ради, -

В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2. з позовом до Кривоносівської сільської ради, в якому просила скасувати рішення сільської ради від 10.10.2005 р. №25-1/1V, №25-2/ІV та №25-3/ІV як такі, що не відповідають вимогам закону, а також вилучити земельну ділянку розміром 0,15 га по вул. Шевченка в с. Кривоносівка із незаконного володіння у гр. ОСОБА_3., повернувши її ОСОБА_2., та зобов'язати сільську раду видати ОСОБА_2 необхідні для виготовлення будівельного паспорта на будівництво житла документи на земельну ділянку.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 09 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про скасування рішень Кривоносівської сільської від 10.10.2005 р. №25-1/IV, №25-2/IV, №25-3/IV було відмовлено.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 09 березня 2006 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді та секретаря судового засідання.

В касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на безпідставність та незаконність постановлених по справі судових рішень, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 08.04.1997 р. виконавчим комітетом Кривоносівської сільської ради було винесено рішення №22 про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки під забудову в розмірі 0,25 га по вул. Шевченка при умові з часу виготовлення проектної документації на забудову. Проектна документація виготовлена не була, у зв'язку з чим земельну ділянку позивачу фактично не надавалось.

Рішенням сесії Кривоносівської сільської ради від 10.10.2005 р. №25-2/ІV відмінено рішення виконавчого комітету №22 від 08.04.1997 р. про надання земельної ділянки по вулиці Шевченко розміром 0,15 га ОСОБА_2., яка була виділена заявнику під будівництво з умовою виготовлення технічної забудови на вулицю Шевченко.

Рішенням сесії Кривоносівської сільської ради від 10.10.2005 р. №25-1/ІV скасовано рішення Кривоносівської сільської ради №20-Іа від 06.04.2005 р. "Про розгляд заяви ОСОБА_2. "Про виділення земельної ділянки по вулиці Шевченка в розмірі 0,15 га" та розглянуто по суті заяву ОСОБА_2. про повернення в користування спірної земельної ділянки.

Рішенням сесії Кривоносівської сільської ради від 10.10.2005 р. №25-3/ІV відмовлено ОСОБА_2 в його вимозі зобов'язати Кривоносівську сільську раду прийняти рішення щодо звільнення ОСОБА_3. земельної ділянки розміром 0,15 га по вулиці Шевченка в селі Кривоносівка, так як ОСОБА_3 займає цю ділянку на підставі державного акта на право приватної власності на землю, а також запропоновано виділити вільну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_2 площею 0,15 га біля вівчарника в межах населеного пункту терміном на рік.

З урахуванням наведеного судом першої інстанції було зроблено обґрунтований висновок, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, про те, що вищевказані рішення Кривоносівської сільської ради прийняті відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень, наданих законом сільській раді, та без порушень прав позивача.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судом першої інстанції вірно відхилено заявлений ОСОБА_1 відвід судді Таратіна В.О. Наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід обставини, згідно зі статтею 27 КАС України, не містять достатніх підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 86 КАС України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судами правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2006 року, постанову цього ж суду від 09 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.