К-1092/07 Про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення в частині донарахування зобов’язань з податку на додану вартість - 13.03.2008 Прийняття

У серпні 2004 року ДП "Крисківський спиртовий завод" звернулось до суду із позовом до Бахмацької МДПІ про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення № 0000012600/0 від 24 березня 2004 року та податкового повідомлення – рішення № 0000022600/0 від 24 березня 2004 року в частині донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 813977, 00 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 607394, 00 грн.

Позивач змінив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкове повідомлення – рішення № 0000012600/2 від 23 червня 2004 року та податкове повідомлення – рішення № 0000022600/2 від 23 червня 2004 року в частині донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 813977, 00 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 488386, 20 грн.

Крім того, під час розгляду справи було допущено заміну Бахмацької МДПІ на її правонаступника ДПІ у Коропському районі.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2006 року позов задоволено повністю.

Визнано повністю недійсним податкове повідомлення – рішення Бахмацької МДПІ від 23 червня 2004 року № 0000012600/2.

Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення від 23 червня 2004 року № 0000022600/2 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 813997, 00 грн. основного платежу та в сумі 488386, 20 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього 1302363, 20 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП "Крисківський спиртовий завод" 85, 00 грн. сплаченого державного мита.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року постанову господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2006 року скасовано.

Прийнято нове рішення.

В позові відмовлено.

Стягнуто з ДП "Крисківський спиртовий завод" в доход Державного бюджету України 1, 70 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

В касаційній скарзі ДП "Крисківський спиртовий завод", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року та залишити в силі постанову господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2006 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Коропському районі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не порушив норми матеріального права, а касаційна скарга ДП "Крисківський спиртовий завод" є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року – без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПА в Чернігівській області провела позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП "Крисківський спиртовий завод" за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 06/26/375378 від 22 березня 2004 року.

В акті перевірки було встановлено, що в порушення ст. 3, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та ст. 1 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" позивач в січні 2004 року не нараховував та не сплачував акцизний збір в сумі 4069884, 80 грн. з операцій з продажу підакцизних товарів.

Перевіркою також було встановлено порушення підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2004 року на суму 876660, 00 грн.

24 березня 2004 року на підставі акту перевірки Бахмацька МДПІ прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000022600/0, яким ДП "Крисківський спиртовий завод" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1490322, 00 грн., у тому числі 876 660, 00 грн. – основний платіж та 613662, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення – рішення № 0000012600/0, яким ДП "Крисківський спиртовий завод" визначено суму податкового зобов’язання з акцизного збору в сумі 6918804, 20 грн. у тому числі 4069884, 80 грн. – основний платіж та 2 848919, 40 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення – рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження Бахмацькою МДПІ були прийняті податкове повідомлення – рішення № 0000022600/2, яким ДП "Крисківський спиртовий завод" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1371 182, 36 грн., у тому числі 876 660, 00 грн. – основний платіж та 494522, 36 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення – рішення № 0000012600/2, яким ДП "Крисківський спиртовий завод" визначено суму податкового зобов’язання з акцизного збору в сумі 6511815, 70 грн. у тому числі 4069884, 80 грн. – основний платіж та 2441930, 90 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, судами було встановлено, що згідно контракту № 10 від 06 листопада 2003 року, укладеного між Чернігівським обласним державним об’єднанням спиртової і лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка" (продавець) та фірмою "Centurim LLC" (покупець), продавець поставляє покупцю спирт етиловий зерновий вищої очистки загальною кількістю 300 000 декалітрів.

06 листопада 2003 року між ДП "Крисківський спиртовий завод" (виконавець) та фірмою "Centurim LLC" (замовник) було укладено контракт № 1, згідно умов якого позивач (виконавець) зобов’язувався виконати роботи для фірми "Centurim LLC" (замовник) по переробці давальницької сировини, придбаної фірмою "Centurim LLC" (замовник) на митній території України за вільну конвертовану валюту згідно контракту № 10 від 06 листопада 2003 року з метою отримання готової продукції, а саме: засобу для розпалювання камінів і вогнищ "Вогник".

В січні 2004 року позивач відвантажив фірмі "Centurim LLC" спирт етиловий (ректифікат вищої очистки в кількості 25 436, 78 дал.) на загальну суму 114 465, 51 дол. США з пунктом розвантаження с. Криски - цех виготовлення засобу для розпалювання камінів та вогнищ "Вогник" відповідно до наряду № 3 від 15 січня 2004 року, товарно–транспортної накладної від 29 січня 2004 року та актів про відвантаження і прийом спирту.

На виконання контракту № 1 від 06 листопада 2003 року на розрахунковий рахунок ДП "Крисківський спиртовий завод" надійшла валюта в сумі 127008 дол. США.

Позивачем згідно умов контракту № 1 від 06 листопада 2003 року було перероблено сировину на засіб для розпалювання камінів та вогнищ "Вогник" в кількості 240 т.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, головним чином виходив з того, що згідно положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) експортом вважається продаж товару українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності і без вивезення цих товарів через митний кордон України, а моментом здійснення експорту вважається також момент переходу права власності на товар, що свідчить про те, що позивачем було здійснено операцію експорту спирту етилового, яка не оподатковується акцизним збором та податком на додану вартість згідно законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, посилався на те, що законодавством передбачено надання пільги зі сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише у випадку вивезення товару за межі митної території України, що підтверджується оформленою належним чином вантажною митною декларацією, а з урахуванням того, що право власності на спирт етиловий перейшло від позивача до нерезидента на митній території України, він не мав право користуватись цією пільгою.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДП "Крисківський спиртовий завод" здійснило реалізацію спирту етилового фірмі "Centurim LLC". В подальшому спирт етиловий, як давальницька сировина, був перероблений позивачем для фірми "Centurim LLC" на засіб для розпалювання камінів та вогнищ "Вогник".

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об’єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Згідно з ч. 3 ст. 4 вищезазначеного Декрету датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Таким чином, за наслідками операції з реалізації спирту етилового фірмі "Centurim LLC" у позивача, як у виробника підакцизних товарів, виникли податкові зобов’язання з акцизного збору за першою подією.

Крім того, у позивача за наслідками цієї операції виникли податкові зобов’язання з податку на додану вартість відповідно до підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позовних вимог.

При цьому колегія суддів звертає увагу на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Пунктом 7.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року № 111 (z0295-01) , акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене:

довідкою банку про надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок платника (для алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

оригіналом п’ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту підакцизної продукції, лише після одержання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

Особливості справляння акцизного збору в разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначені Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (327/95-ВР) (п. 7.4 вищезгаданого Положення).

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини, за межі митної території України акцизний збір не сплачується.

Аналіз вищевикладених положень свідчать, що акцизний збір не сплачується при вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини, за межі митної території України. При цьому вивезення товару має підтверджуватись належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та положень підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при вивезенні (експортуванні) за межі митної території України готової продукції, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, та належить йому, податок на додану вартість не справляється. Вивезенн я (експортування) готової продукції засвідчується належно оформленою митною вантажною декларацією.

Враховуючи те, що реалізація позивачем спирту етилового фірмі "Centurim LLC" та подальше експортування нею засобу для розпалювання камінів та вогнищ "Вогник" (готової продукції, виробленої з давальницької сировини, яка була придбана на митній території України) є різними господарськими операціями, порядок оподаткування яких різниться, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на положення ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір", п. 7.4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року № 111 (z0295-01) , ст. 4 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", як на підстави застосування пільг з акцизного збору та податку на додану вартість до операції продажу спирту етилового.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП "Крисківський спиртовий завод" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державного підприємства "Крисківський спиртовий завод" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року залишити без змін.