Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Амєліна С.Є.

Гаманка О.І.

Заїки М.М.

Ліпського Д.В.

при секретарі судового засідання Міненко І.М.,

у відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23.01.2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24.04.2003 року у справі за позовомОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про стягнення заборгованості по пенсії, -

У грудні 2002 рокуОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про стягнення заборгованості по виплаті пенсії у розмірі 2 882, 70 грн. за період з 01.08.2001 року по 01.01.2003 року та зобов'язання виплачувати пенсію у попередньому розмірі - 566, 16 грн.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 23.01.2003 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.04.2003 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23.01.2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24.04.2003 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років як працівник цивільної авіації з 1975 року. У 1999 році розмір пенсії позивача склав 393 грн. 73 коп. і у такому розмірі він її отримував до 2001 року. Відповідно до Закону України "про пенсійне забезпечення" (1788-12) і на підставі, наданої ним довідки про середній заробіток за період з 1970 року по 1974 рік з травня 2001 року по 23.07.2001 року йому виплачувалась пенсія у розмірі 566 грн. 16 коп. з 23.07.2001 року по травень 2002 року відповідач припинив виплату позивачу пенсію у розмірі 566 грн. 16 коп. і призначив до виплати - 393 грн.73 коп. з травня 2002 року розмір пенсії позивача склав 430 грн. 57 коп.

Стаття 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 53 цього Закону пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 17.11.1999 року частину третю статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було викладено в такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Зазначеним Законом передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у новій редакції) поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт операторів, які виконували спеціальні роботи в польотах та вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту сьомого "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення пенсії.

Таким чином, положення зазначеного підпункту застосовується лише в разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Судами зроблений помилковий висновок про те, що відповідачем незаконно відмовлено в подальшій виплаті пенсії в розмірі 566, 16 грн., оскільки даний факт не можна розцінювати як зменшення розміру пенсії, бо при цьому мало місце виправлення помилки допущеної при перерахунку пенсії.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.

Керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23.01.2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24.04.2003 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про стягнення заборгованості по виплаті пенсії у розмірі 2 882, 70 грн. за період з 01.08.2001 року по 01.01.2003 року та зобов'язання виплачувати пенсію у попередньому розмірі - 566, 16 грн. відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.