Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача – Ауксутіса Е.С.,

представників відповідача – Логінова Д.В., Ярошевської І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року

у справі № 22/226а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Углепром"

до Центрально – Міської міжрайонної державної податкової інспекції міста Макіївки (правонаступник - Макіївська об’єднана державна податкова інспекція у Донецькій області)

про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, -

У липні 2006 року ТОВ "Углепром" звернулось до суду з позовом до Центрально – Міської МДПІ м. Макіївка про визнання недійсними податкового повідомлення – рішення № 0003801540/0 від 20 квітня 2006 року та податкового повідомлення – рішення № 0003811540/0 від 20 квітня 2006 року.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив визнати недійсним лише податкове повідомлення – рішення Центрально – Міської МДПІ м. Макіївка № 0003801540/0 від 20 квітня 2006 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення від 20 квітня 2006 року № 0003801540/0.

Закрито провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 20 квітня 2006 року № 0003811540/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Углепром" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1, 70 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року постанову господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Макіївська ОДПІ у Донецькій області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Углепром", посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та незаконними у зв’язку з невірним тлумаченням норм матеріального і процесуального права та не відповідають дійсності, просить залишити касаційну скарг Макіївської ОДПІ у Донецькій області без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2004 року, який був поданий до податкового органу 06 травня 2005 року, позивач збільшив податкове зобов’язання з податку на додану вартість за цей період на 1027000, 00 грн. та нарахував собі штрафні (фінансові) санкції в сумі 51350, 00 грн.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2004 року, який був поданий до податкового органу 25 серпня 2005 року, позивач зменшив податкове зобов’язання з податку на додану вартість за цей період на 1027000, 00 грн.

Відповідачем зменшення позивачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість було розцінено як погашення суми податкового боргу, внаслідок чого 20 квітня 2006 року Макіївська ОДПІ у Донецькій області прийняла податкове повідомлення – рішення № 0003801540/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до ТОВ "Углепром" застосувала штрафну санкцію в сумі 510834, 50 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що у податкового органу були відсутні підстави для застосування до ТОВ "Углепром" штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки зменшення платником податку податкового зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подачі уточнюючого розрахунку з виправленими показниками не могло призвести до надходження будь - яких сум до Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штраф, передбачений підпунктом 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовується до платника податку у випадку сплати ним суми податкового боргу із затримкою.

Враховуючи те, що позивач скористався своїм правом, передбаченим абзацом другим п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на подачу уточнюючого розрахунку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було затримано сплату суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1027000, 00 грн. з урахуванням зменшення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на 1027000, 00 грн. уточнюючим розрахунком та правомірно задовольнили позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Макіївської ОДПІ у Донецькій області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.