Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів - Смоковича М. I.,

Весельської Т. Ф.,

Мироненка О. В.,

Сороки М. О.,

Чумаченко Т. А.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1до Верховної ради України, Президента України про захист конституційних прав,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвали судді Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2006 року та Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Верховної ради України, Президента України з позовом про визнання законів України "Про вибори народних депутатів України" (1665-15) та "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних голів" такими, що не відповідають правовому акту найвищої юридичної сили - Конституції України (254к/96-ВР) та порушують його права, як громадянина України, бути обраним депутатом Донецької обласної ради, а тому просив їх відмінити.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2006 року, ОСОБА_1. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

У поданій касаційній скарзі, ОСОБА_1., з посиланням на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвал судді суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відмовляючи ОСОБА_1. у відкритті провадження в адміністративній справі, суддя суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надання висновків у справах щодо конституційності (відповідності Конституції України (254к/96-ВР) ) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим входить до компетенції Конституційного Суду України і юрисдикція адміністративних судів на вирішення таких справ не поширюється.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його правильним та обгрунтованим.

Окрім цього, статтею 171 КАС України (2747-15) , яка регулює питання провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, встановлено, що її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; а також законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Відтак, оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушено норми процесуального права, а тому, за правилом частини 3 статті 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишає без змін.-

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвали судді Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2006 року та Апеляційного суду міста Києва від 6 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .