Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.I.

Весельської Т.Ф.

Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання завершення розгляду заяви про злочин

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1

на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2006 року

та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2006 року,-

В С Т А Н О В И ЛА :

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання завершення розгляду заяви про злочин, посилаючись на те, що прокуратурою Жовтневого з району м. Дніпропетровська за його заявою про злочин від 4 лютого 2005 року скасована постанова органу дізнання Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 6 серпня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали повернуті для додаткової перевірки. Оскільки рішення за заявою не було прийняте, він звернувся зі скаргою від 3 березня 2005 року до прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська на бездіяльність Жовтневого РВ ДМУ УМВСУ в Дніпропетровській області, зазначаючи, що постанова за його заявою про злочин не прийнята. Просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів та зобов'язати завершити розгляд заяви про злочин.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2006 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано частково. Визнано протиправною бездіяльність Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області в частині ненаправлення копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 6 серпня 2004 року. В задоволенні іншої частини позову відмовлено і в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою та ухвалою суду першої та апеляційної інстанцій представник позивача звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та змінити постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У постанові суду правильно зазначено, що згідно ст. 71 КАС України (2747-15) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При розгляді справи у суді відповідач не довів факт отримання позивачем відповіді на його заяву та копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Задовольняючи частково скаргу, суд обгрунтовано визнав неправомірними дії відповідачів у частині не направлення повідомлення про прийняте рішення та копії постанови. В іншій частині рішення суд вірно відмовив у задоволенні позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання завершити розгляд заяви про злочин за недоведеністю цих обставин.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Підстав для перегляду судових рішень з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2006 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України (2747-15) .