Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку I.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.11.2002р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10.02.2003р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, -

встановила:

У листопаді 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.11.2002р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області провести перерахунок виплачуваної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в п'ятикратному розмірі виходячи з погодинної тарифної ставки - розрахунку ВАТ АФ "Глобовское", Краснокутського району Харківської області.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10.02.2003р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області було відхилено, а рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.11.2002р. залишено без змін, уточнено резолютивну частину: - зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі провести перерахунок пенсії виходячи з довідки ВАТ АФ "Глобовское", Краснокутського району Харківської області.

Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.11.2002р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10.02.2003р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964-рс було дозволено керівникам міністерств та відомств, які приймають участь у ліквідації аварії, за погодженням із головою урядової комісії проводити оплату праці робітників, які були зайняті на вказаних роботах в III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими діючим законодавством нормами, по II зоні - в чотирикратному розмірі та в I зоні - в трикратному розмірі.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001р.

№ 03-3/1652-018-2 якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження в кратних розмірах (наприклад, застосовано показник кратності 4 замість кратності 3 за роботу в м. Чорнобиль у червні 1986 р.) в результаті розгляду індивідуального трудового спору, але виплата додатково нарахованої суми не проведена і не нараховано додаткові страхові внески, це не позбавляє права інваліда на призначення пенсії із заробітку у зоні відчуження.

Враховуючи вимоги вищенаведеного законодавства та беручи до уваги, що ВАТ АФ "Глобовское", Краснокутського району Харківської області нарахувало позивачу тарифну ставку в розмірі 3,02грн. та виплатило у липні 2002 року донараховану суму, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо неправомірних дій органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області залишити без задоволення, а рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.11.2002р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10.02.2003р. по справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.