ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Сороки М.О.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Ізмаїльської митниці Державної митної служби України на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірними дій посадових осіб, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірними дій посадових осіб.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову виконуючого обов'язки начальника Ізмаїльської митниці Державної митної служби України в пільговому оформленні автомобіля марки "Mitsubishi Galant", кузов НОМЕР_1, 2004 року випуску, ввезеного в Україну ОСОБА_1 Зобов'язано начальника Ізмаїльської митниці Державної митної служби України здійснити митне оформлення автомобіля марки "Mitsubishi Galant", кузов НОМЕР_1, 2004 року випуску без сплати мита, податку на додану вартість, акцизного збору.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2006 року постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2005 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, Ізмаїльська митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про імміграцію" особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за її зверненням оформляють імміграційну візу, що є чинною протягом року з дня її оформлення. Зазначена особа в'їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України. Після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п'яти робочих днів до органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання. До заяви мають додаватися копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому імміграційною візою та копія рішення про надання дозволу на імміграцію. Орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції протягом тижня з дня прийняття заяви видає іммігранту посвідку на постійне проживання. Особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем її проживання видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.
Згідно з пунктом 13 статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" дозволяється ввезення на митну територію України та звільняються від оподаткування у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи громадянкою Сполучених Штатів Америки, отримала дозвіл на імміграцію зі Сполучених Штатів Америки до України, а також дозвіл на проживання в Україні, який їй наданий 20.01.2005 року посвідкою НОМЕР_2. Після чого, вона переслала в Україну свої речі та автомобіль марки"Mitsubishi Galant" кузов НОМЕР_1, 2004 року, що належить їй з 26.10.2004 року на підставі свідоцтва на право власності НОМЕР_3, виданого 11.11.2004 року. При цьому 26.10.2005 року автомобіль був знятий з реєстрації в компетентних органах Сполучених Штатів Америки, а 07.11.2005 року позивачка ввезла зазначений автомобіль в Україну, і 10.11.2005 року звернулась з заявою про зміну режиму ввезення та оформлення автомобілю без сплати митних платежів. Але 18.11.2005 року отримала відповідь, якою їй відмовлено в пільгову митному оформленні належного їй автомобіля.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, які, задовольняючи позов, виходили з того, що ОСОБА_1 має право на реєстрацію власного транспортного засобу без сплати ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного збору, а тому відмова у вчиненні відповідних дій є неправомірною.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Ізмаїльської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірними дій посадових осіб залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: