Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Маринчак Н.Є.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2006 р.

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р.

у справі № 7/2-2006

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбіон плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді

про визнання нечинним акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2006 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення (акт) ДПI у м.Ужгороді від 24.11.2005 р. № 152 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 10118908, індивідуальний номер №320853307014, виданого ТОВ "Альбіон плюс", м. Ужгород, вул. Бородіна, 2, "а", 05.08.2002 р., серії НБ № 181131.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. рішення суду першої інстанції змінено в частині застосування норм ГПК України (1798-12) . В решті рішення залишено без змін.

ДПI у м. Ужгороді подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: п.п. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) ). Вважає, що оскільки в Законі передбачено, що свідоцтво платника податку на додану вартість анулюється, якщо протягом року відсутні оподатковані податком операції, вказана вимога застосовується і до платників, перебіг строку (12 місяців) для яких розпочався ще до прийняття відповідних змін до Закону, оскільки жодних винятків та обмежень Закон не містить.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом перевірки ДПI у м.Ужгороді від 24.11.2005 р. № 152 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 10118908, індивідуальний податковий номер 320853307014, видане 05.08.2002 р., ф. № 24Р, серії НБ № 181131 ТОВ "Альбіон плюс", м. Ужгород, вул. Бородіна, 2 А.

Правовою підставою для анулювання свідоцтва податковою інспекцією визначені приписи п.п. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (у редакції Закону України від 25.03.2005р. № 2505-IV (2505-15) ), відповідно із якими анулювання реєстрації здійснюється у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Закон від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) набрав чинності 31.03.2005 р., отже саме з цього часу починається перебіг строку, із закінченням якого законодавець пов'язує виникнення обставини, за якої у податкового органу виникає обов'язок а нулювати реєстрацію платника податку на додану вартість, у даному випадку це подання особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, декларації з цього податку (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, починаючи з 31.03.2005 р.

Таким чином, у податкового органу не було підстав 24.11.2005 р. складати акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого позивачеві, оскільки передбачені п.п. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) ) наслідки не можуть бути застосовані до позивача до закінчення визначеного цією нормою строку, перебіг якого починається з 31.03.2005 р.

Така позиція відповідає конституційному принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України (254к/96-ВР) , за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (v001p710-99) стосовно юридичних осіб вказав, що надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, чого у даному випадку немає.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій грунтуються на нормах законодавства та узгоджуються із встановленими обставинами, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги і скасування законних та обгрунтованих судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.