К-34654/06 Про визнання обшуку незаконним та стягнення моральної шкоди - 12.03.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до старшого слідчого з особливо важливих справ відділу слідчого управління Управління внутрішніх справ України в Харківській області Шапошнікова Ігоря Євгеновича, треті особи - Слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Харківській області, Управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання обшуку незаконним та стягнення моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року, -

У січні 2006 року позивачі звернулися до Київського районного суду м. Харкова з позовом до старшого слідчого з особливо важливих справ відділу слідчого управління Управління внутрішніх справ України в Харківській області Шапошнікова Ігоря Євгеновича, треті особи - Слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Харківській області, Управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання незаконним обшуку, який відбувся 11.10.05 за адресою АДРЕСА_1, визнання незаконним вилучення предметів і документів в ході даного обшуку та стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачам право звернутися до суду із заявою (скаргою) на дії слідчого за правилами КПК України (1001-05) .

У касаційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року позивачі ставлять питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивачі посилаються на те, що судами невірно застосовані ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки глава 22 КПК України (1001-05) не передбачає можливості судового оскарження дій слідчого на стадії досудового слідства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суди обґрунтовано виходили з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, що стосується порядку провадження по кримінальних справах, регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Даний спір виник з приводу проведення слідчим відповідних слідчих дій по кримінальній справі на досудовому слідстві, не відноситься до компетенції адміністративних судів і повинен розглядатися в порядку кримінального судочинства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому постановив обґрунтовану ухвалу від 19 червня 2006 року, якою закрив провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що дана ухвала відповідає вимогам процесуального закону і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2відхилити, а ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року залишити без змін.