Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Горлівська ОДПІ) до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) про стягнення 5 572, 50 гривень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 27 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року,

У березні 2006 року Горлівська ОДПІ звернулася до суду з позовом до до СПД ОСОБА_1 про стягнення 5 572, 50 гривень.

Вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач не доплатив до бюджету податок з власників транспортних засобів у розмірі 5 572,50 гривень.

Постановою господарського суду Донецької області від 27 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Горлівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в позові суди першої та другої інстанцій виходили з того, що позивач порушив установлений законодавством порядок щодо вирішення питання про стягнення з відповідача недоплаченого податку з власників транспортних засобів.

Такий висновок є правильним та відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу СПД ОСОБА_1 є власником трьох транспортних засобів МАЗ 64229 з державним номером НОМЕР_1, МАЗ 64229 з державним номером НОМЕР_2 та МАЗ 54323 з державним номером НОМЕР_3. Під час проходження щорічного технічного огляду 01 квітня 2005 року відповідачем одержано талони про проходження технічного огляду та сплачено транспортний податок у сумі 371 гривня 50 копійок.

Горлівською ОДПІ було складено Акт № 282/17-114-1 від 25 листопада 2005 року, відповідно якого СПД ОСОБА_1 невірно застосував ставку податку, чим недоплатив податок з власників транспортних засобів за вказані автомобілі у розмірі 5 572 гривень 50 копійок. У зв'язку з цією недоплатою Горлівська ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус Державної податкової служби України, її функції визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . Відповідно до пункту 11 статті 10 цього Закону на Державну податкову інспекцію, крім інших, покладено функцію подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як зазначено у преамбулі Закону України N 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 7 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачена відповідальність платників податків у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів у порядку, передбаченому законом.

Законом України №2181-111 (2181-14) від 21.12.2000 передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується податковим органом, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

З матеріалів справи вбачається, що сума боргу визначена податковою інспекцією за актом перевірки. Тобто, 25 листопада 2005 року Горлівською ОДПІ було проведено розрахунок податкового зобов'язання належного до сплати. Однак, в порушення вимог, передбачених п.п.5.2.1 п.5.2, п.6.1 ст.6 Закону України №2181-111 від 21.12.2000, податкова інспекція не надіслала платнику податків податкове повідомлення, а звернулась до суду.

В зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обов'язковості дотримання позивачем позасудового механізму узгодження податкового боргу за приписами згаданих законів. Ці питання належним чином досліджені судами першої та другої інстанцій, їм дана належна правова оцінка, що обґрунтовано в судових рішеннях і не спростовується доводами касаційної скарги.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 27 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.