Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ТОВ УБ "Трансенергобуд" на постанову господарського суду АРК від 10.01.2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. у справі за позовом ТОВ УБ"Трансенергобуд" до Сімферопольської міської ради про спонукання до вчинення дій, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача прийняти рішення - надати в довгострокове користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,8340га по вул. Елеваторної у м. Сімферополі із земель Сімферопольської виправної колонії № 102 управління державного департаменту України з питань виконання покарання в АРК.

Постановою господарського суду АРК від 10.01.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ УБ "Трансенергобуд".

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. апеляційна скарга ТОВ УБ "Трансенергобуд" залишена без задоволення, а постанова господарського суду АРК від 10.01.2006р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ УБ "Трансенергобуд" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимоги позивача виникли на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2362 "Про дозвіл товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва "Трансенергобуд" виробництва проектно-дослідницьких робіт для будівництва складської бази вулицею Елеваторною від 28 грудня 2001 року. Позивач у виконання даного рішення, виконав проект відведення земельної ділянки. 24 січня 2004 року господарським судом Автономної Республіки Крим було прийняте рішення, відповідно до якого, відповідача було зобов'язано розглянути погоджений проект відведення земельної ділянки вулицею Елеваторною із земель виправній колонії № 102 товариства з обмеженою відповідальністю Управління будівництва "Трансенергобуд". Вищенаведеним рішенням суду встановлено, що 28 грудня 2001 року, виконкомом Сімферопольської міськради своїм рішенням № 2362 погоджено місцерозташування і розміри земельної ділянки для будівництва складської бази вулицею Елеваторною у місті Сімферополі із земель Сімферопольської виправної колонії № 102. Було розроблено проект відведення земельної ділянки для будівництва складської бази вулицею Елеваторної із земель Міністерства внутрішніх справ.

15 липня 2004 року, рішенням Сімферопольської міської ради №303 відповідачем відмовлено у наданні земельної ділянки. Дане рішення Сімферопольської міської ради, рішенням суду першої інстанції у справі №2-22/2802-2004 в частині відмови в наданні земельної ділянки визнане недійсним, у зв'язку з відсутністю причин відмови.

09 серпня 2005 року позивач звернувся до Сімферопольської міської ради з повторною заявою про погодження проекту відведення земельної ділянки, передачі її в оренду. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було на це було повідомлено, що це питання було вирішене засіданні 21 сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання від 15 липня 2004 року №303.

Як встановлено судом, земельна ділянка, яку позивач спонукає надати в довгострокове користування, включає до себе ділянку площею 0, 6940 га із державних земель Міністерства внутрішніх справ – установа ОУ -85/8 ( Сімферопольська виправна колонія № 102) та 0, 1400 га залізнична гілка ділянки Кримського відділення Придніпровської залізничної дороги.

У висновку державної експертизи вказано, що у документах, наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Трансенергобуд" відсутня згода землекористувача на припинення права користування та рішення про припинення права користування земельних ділянок.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, міська рада надає земельні ділянки в користування із земель комунальної власності.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, юридична особа набуває права користування землею із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, зазначених Земельним Кодексом України (2768-14) .

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду, що вимога позивача зобов’язати відповідача прийняти рішення про надання йому в довгострокове користування земельну ділянку із земель Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту з питань виконання покарання в АРК не засноване на законі, оскільки позивачем не було надано докази вилучення спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку у користувача, тобто у Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарання в АРК та немає підстав для спонукання відповідача прийняти рішення про надання позивачеві земельної ділянки не із земель комунальної власності, а із земель, що знаходяться в користуванні іншої юридичної особи. Крім того, як встановлено судом, не вирішене питання щодо користування земельних ділянок з залізничним полотном.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що надання в користування земельної ділянки, що знаходиться у власності або в користуванні, здійснюється лише після її вилучення у встановленому Земельним кодексом України (2768-14) порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає постанову суду правомірно, винесеною з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, та такою, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ТОВ УБ "Трансенергобуд" залишити без задоволення, а постанову господарського суду АРК від 10.01.2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.