Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2006 року, -

У березні 2006 року позивачі звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішення від 16.11.05 № 18 про вилучення у ОСОБА_1. земельної ділянки площею 0,01 га між садибами АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2006 року позивачі ставлять питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивачі посилаються на те, що під час розгляду справи судами в порушення вимог ст. 71 КАС України відповідач був звільнений від обов'язку доказування правомірності свого рішення. Окрім того, суд не сприяв позивачеві у витребуванні необхідних доказів, зокрема, не витребував копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_1., акту про відвід її в натурі та первинного плану схеми земельної ділянки. До того ж, судами не надана належна оцінка поданим позивачами доказам, не вказано про причину залишення їх поза увагою та не застосований закон, який підлягає застосуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.11.97 № 158 "Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1." та державним актом про право приватної власності на землю № 1630 від 13.10.00 позивачу у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,1664 га. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2004 року визнано недійсними рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.11.97 № 158 та державний акт про право приватної власності на землю № 1630 від 13.10.00. 16.11.05 відповідачем прийнято рішення № 18 про вилучення у позивача земельної ділянки площею 0,01га по вул. Жулянській між садибами №35 та №37 для збору дощових та повеневих вод на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2004 року, яке набрало законної сили.

Відмовляючи в задоволенні позову суди обґрунтовано виходили з того, що порушення прав позивача оспорюваних рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради не допущено, доказів в обґрунтування позову та правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку позивачем не надано.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень є правомірним, тому обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги колегією суддів, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві України та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2відхилити, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.