Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого- судді: Бутенка В.І.

суддів: Лиски Т.О., Сороки М.О., Панченка О.І., Штульмана І.В., -

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції (далі-МДПІ) міста Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації (далі-ДПА) України про відмову проставити в паспорті сина відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера, здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку, без застосування ідентифікаційного номеру, знищити облікову картку, звільнити його від ідентифікаційного номеру, виключити всю інформацію про нього з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів,-

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, просить суд зобов'язати Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська: виключити ідентифікаційний номер та всю інформацію про її сина з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб; знищити облікову картку ф.№ 1 ДР на підставі якої були внесені дані про присвоєння йому індивідуального ідентифікаційного номеру і загальні відомості про нього в інформаційному фонді Державного реєстру Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська і ДПА України; зберегти за сином раніше встановлену форму обліку платників податків і інших обов'язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера. Крім того, просить суд зобов'язати ДПА України виключити індивідуальний ідентифікаційний номер і всю інформацію про нього із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р., у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вищезазначені судові рішення, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією в складі трьох суддів.

Відповідно до Указу Президента України №1573/99 від 15.12.1999 (1573/99) р. "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" із змінами і доповненнями ДПА України відноситься до центральних органів виконавчої влади.

Отже, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність ДПА України, повинні розглядатися в суді першої інстанції колегією в складі трьох суддів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що даний спір розглянутий в суді першої інстанції суддею одноособово, тобто, справу розглянуто неповноважним складом суду.

За правилами п.1 ч.1 ст.204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Зазначених обставин та процесуальних норм не врахував апеляційний суд під час розгляду справи та ухвалення оскаржуваної постанови.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.227 КАС України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

З огляду на викладене, ухвалені рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.