ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Цуркана М.I.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Проценко О.О.
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної
державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
15.02.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.04.2005 року у справі № 37/38 за
позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у
Дніпропетровській області до суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи, -
В С Т А Н О В И Л А :
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція у
Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звернення
стягнення на активи боржника в сумі 3 498, 77 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
15.02.2005 року в позові Нікопольської об'єднаної державної
податкової інспекції у Дніпропетровській області відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.04.2005 року рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що фінансові санкції за
порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не є податковими зобов'язаннями і
заявлена до стягнення сума не податковим боргом, тому норми Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
на
них не поширюються.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями,
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція у
Дніпропетровській області подала касаційну скаргу в якій просить
скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 15.02.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.04.2005 року, а у справі ухвалити нове
рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що
судами неправильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 26.02.2004 року позивачем винесено
податкове-повідомлення-рішення №НОМЕР_1, яким відповідачу
визначено податкове зобов'язання за штрафними (фінансовими)
санкціями на підставі пункту першого ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, в сумі 6 280, 5
грн.
Податкове повідомлення-рішення винесено за результатами
перевірки відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності. Згідно акту перевірки від 19.02.2004
року № НОМЕР_2 в ході перевірки встановлено реалізацію майна за
період з 01.01.2004 року по 19.02.2004 року без застосування
реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1 256, 11 грн.
Фінансові санкції застосовані на підставі пункту першого ст.
17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів.
Позивачем на адресу відповідача направлялися перша податкова
вимога вНОМЕР_3 і друга податкова вимога НОМЕР_4 про сплату 6 280,
55 грн.
Відповідачем самостійно сплачено 2 852, 03 грн., несплаченою
залишилася сума фінансових санкцій у розмірі 3 248, 52 грн., також
позивачем нарахована пеня в сумі 70, 25 грн.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені і
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Саме цим законом запроваджено поняття податкового
зобов'язання, податкового повідомлення (рішення), штрафної
санкції, податкового боргу, примусового стягнення.
Статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платники податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначаються штрафні санкції за порушення податкового
законодавства. Разом з цим, ст. 17 вказаного Закону України не
передбачає застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Таким чином, оскільки нараховані позивачем штрафні санкції за
порушення порядку проведення розрахункових операцій не пов'язані з
порушенням правил оподаткування, зазначені суми не можна вважати
податковим зобов'язанням і вони не є податковим боргом.
Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій
не допустили порушень норм матеріального та процесуального права
при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій,
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної
податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 15.02.2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 13.04.2005 року у справі №
37/38 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.I. Цуркан
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
Д.В. Ліпський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін