Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Лелюку О.П,.

за участю представника ДПА України Лифаря Д.В.,

представника ДПА у Вінницькій області Томчука А.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2006 р. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про часткове скасування наказу Державної податкової адміністрації України, поновлення на роботі, -

встановила:

У лютому 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ДПА України, ДПА у Вінницькій області про часткове скасування наказу ДПА України від 03.11.2005 р. № 138-о/д, поновлення на роботі, посилаючись на те, що в період звільнення знаходився на лікарняному, а також йому незрозуміла підстава звільнення, оскільки на адресу ДПА України було направлено подання про призначення його на посаду заступника начальника управління - начальника зонально-лінійного відділу регіонального управління по боротьбі з корупцією, на що він погодився.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Скасовано наказ ДПА України від 03.11.2005 р. № 138-о/д в частині звільнення ОСОБА_1. з посади заступника начальника управління податкової міліції з організації взаємодії у Вінницькій області - начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби. Поновлено ОСОБА_1. на посаді заступника начальника управління податкової міліції з організації взаємодії у Вінницькій області - начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби. В позові до ДПА у Вінницькій області відмовлено.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2006 р. судове рішення змінено. Замінено посилання у мотивувальній частині постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2006 р. на Iнструкцію про проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.02.2001 р. № 148 (z0225-01) , на підпункти 4.14 - 4.15 Iнструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005 р. № 181 (z0559-05) . В іншій частині постанова залишена без змін.

На зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ДПА України, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. працював з 2000 р. в ДПА у Вінницькій області. На час звільнення займав посаду заступника начальника податкової міліції з організації взаємодії у Вінницькій області - начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби. На підставі подання начальника Регіонального управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Вінницькій області про виведення ОСОБА_1. в розпорядження ДПА у Вінницькій області, наказом ДПА України № 138-о/д від 03.11.2005 р. його було звільнено з посади із залишенням в розпорядженні ДПА у Вінницькій області з 23.11.2005 року, при цьому у наказі зазначено лише, що підставою звільнення є вказане подання.

22.10.2005 р. було проведено атестацію роботи позивача за період з серпня 2004 р. по жовтень 2005 р., згідно висновку якої останній займаній посаді не відповідає і заслуговує виведенню в резерв ДПА у Вінницькій області. З результатами атестації позивач не був ознайомлений, про що свідчить відсутність його підпису, що є порушенням пунктів 4.14.та 4.15 розділу 4 Iнструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005 р. № 181 (z0559-05) .

Крім того, з 18.10.2005 р. по 28.10.2005 р. та з 22.11.2005 р. по 06.12.2005 р., тобто на момент звільнення, позивач знаходився на лікарняному.

Судами вірно зроблено висновок про не взяття до уваги погодження ОСОБА_1. про призначення на іншу посаду з 12.01.2006 р., оскільки відповідно до абзацу "в" пункту 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) , при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб. У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ України. Позивач більше 15 діб знаходився зарахованим в розпорядження ДПА у Вінницькій області і тільки 12.01.2006 р. йому було запропоновано іншу посаду, а тому судами правильно скасовано наказ ДПА України від 03.11.2005 р. № 138-о/д в частині звільнення ОСОБА_1. з посади заступника начальника управління податкової міліції з організації взаємодії у Вінницькій області - начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби та поновлено його на посаді.

Порушень норм процесуального права судами не допущено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2006 р. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про часткове скасування наказу Державної податкової адміністрації України, поновлення на роботі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.