Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.I.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 на неправомірні дії Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі - Мукачівська ОДПI), провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії Мукачівської ОДПI щодо відмови у задоволенні її заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Вимоги обгрунтовувала тим, що вона як приватний нотаріус має право перейти на спрощену систему оподаткування, оскільки Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 (727/98) чітко визначено коло осіб, які не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, цей перелік є вичерпним. Приватні нотаріуси в переліку тих на кого заборонено поширювати спрощену систему оподаткування не вказані.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20 липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2004 року, скарга приватного нотаріуса ОСОБА_1 задоволена.

У касаційній скарзі Мукачівська ОДПI, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи скаргу, суди першої та другої інстанцій виходили з того, що податковий облік приватних нотаріусів проводиться в порядку, встановленому для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а тому й на цих нотаріусів розповсюджуються нормативні акти, що регулюють оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Однак такий висновок не відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року №727/98 (727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, які мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Поняття суб'єктів малого підприємництва визначено в статті 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) , згідно з яким до суб'єктів малого підприємництва відносяться фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і які здійснюють підприємницьку діяльність не заборонену чинним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Указу Президента України від 23 серпня 1998 року № 932/98 "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" (932/98) нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, вчинення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю. Тому віднесення приватних нотаріусів до кола фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є незаконним.

Належність нотаріусів як осіб, які здійснюють "незалежну професійну діяльність" до категорії "самозайнятих осіб", не є підставою для поширення на приватних нотаріусів норм підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , згідно з якими самозайнятим особам дається можливість стати платником єдиного податку, оскільки в цих нормах мова йде про доходи, які не включаються до місячного або річного оподатковуваного доходу, а не про можливість зміни окремими платниками податку, у тому числі самозайнятими особами, системи оподаткування.

Вказані норми не призводять до виникнення права для обрання (застосування) спрощеної системи оподаткування, оскільки на час вирішення судами справи не прийнято спеціального закону, який би встановлював спрощене оподаткування доходів (прибутків) від здійснення незалежної професійної діяльності, у тому числі діяльності приватних нотаріусів.

Тому в умовах законодавства, чинного на час вирішення спору, нотаріуси не можуть обрати або перейти на спеціальну (спрощену) систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) .

Згідно до статті 32 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 22.2 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , в разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам зазначеного Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Отримані нотаріусом доходи оподатковуються за правилами, встановленими Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) за ставкою податку, визначеною в пункті 7.1 статті 7.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в діях суб'єкта владних повноважень не вбачається порушень законодавства по відмові приватному нотаріусу ОСОБА_1 у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Положень, зазначених нормативно-правових актів, не врахували суди першої та другої інстанцій під час вирішення цього спору.

За таких порушень норм матеріального права оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, то у відповідності до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) колегія суддів приходить до висновку, що у справі слід ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2005 року по цій справі скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 на дії Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області щодо відмови у задоволенні її заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.