Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Панченка О. Н.,

Смоковича М.I.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кіровоградської ОДПI), Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 7 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2005 року ОСОБА_1, у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Кіровоградської ОДПI та ДПА України в якій, з урахуванням уточнень, просила визнати неправомірною їх бездіяльність щодо розгляду її заяви про відмову від ідентифікаційного номера; зобов'язати ДПА України виключити присвоєний їй ідентифікаційний номер з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків і інших обов'язкових платежів, а Кіровоградську ОДПI - з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів; зобов'язати Кіровоградську ОДПI поставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; зобов'язати Кіровоградську ОДПI та ДПА України здійснювати її облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленою формою обліку за прізвищем, іменем, по-батькові, без застосування ідентифікаційного номера.

У зв'язку з набранням з 1 вересня 2005 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , справа розглядалась за правилами цього Кодексу.

Постановою Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 7 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2006 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Кіровограді, з посиланням на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування зазначених судових рішень та відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII (509-12) та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13 липня 2000 року № 886/2000 (886/2000) (далі - Положення про Державну податкову адміністрацію України), ДПА України є центральним органом виконавчої влади.

Статтею 24 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув її одноособово, тобто справу розглянув і вирішив неповноважний склад суду.

Суд же апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишив поза увагою допущене порушення норм процесуального закону.

Відповідно до частини 4 статті 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове їх скасування.

Однією з таких підстав, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 227 КАС України (2747-15) , є розгляд та вирішення справи неповноважним складом суду.

За таких обставин, прийняті у справі рішення судів попередніх інстанцій, підлягають обов'язковому скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220-1, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Кіровограді задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 7 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .