Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Панченка О. Н.,

Смоковича М.I.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Харківській області (далі - ДПА в Харківській області), третя особа: Управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання протиправними дій і бездіяльності та відшкодування моральної шкоди,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 квітня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2005 рокуОСОБА_1 звернувся до ДПА в Харківській області з позовом про визнання протиправними дій і бездіяльності та відшкодування моральної шкоди.

Мотивуючи позовні вимоги вказував, що 11 серпня 2000 року подав до ДПА в Харківській області скаргу на дії її посадових осіб. Зазначена скарга була зареєстрована за вхідним № М-167.

Втім, у встановлений Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) місячний строк, відповіді не отримав.

У зв'язку з цим, 19 серпня 2005 року він знову звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив повідомити про результати її розгляду.

Однак, і на цей раз відповіді не отримав.

Окрім того, відповідач відмовив йому, без посилання на закон, у наданні рішення за скаргою від 11 серпня 2000 року, не роз'яснив порядок його оскарження; відмовляючи у наданні рішення, не склав мотивовану постанову, обов'язковість складання якої передбачена статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . З метою приховати факт цього порушення, відповідач у своєму листі вказав, що матеріали перевірки за його скаргою від 11 серпня 2000 року були направлені до Прокуратури Дзержинського району міста Харкова № 5775/М-1571/26-064. На його думку, ця обставина свідчить про наявність у відповідача копії відповіді, оскільки вона повинна зберігатися у матеріалах його справи. Разом з тим, вважає сфальсифікованими такі дані, оскільки Прокуратура Дзержинського району міста Харкова вказала на необхідність проведення службової перевірки за фактом проведення працівниками відділу податкової міліції обшуку у його помешканні, а відповідач повинен був провести таку перевірку та надіслати матеріали за її результатами до Прокуратури.

Просив визнати неправомірною дію ДПА в Харківській області по направленню за своїм вихідним № 5775/М-1571/26-064 Прокуратурі Дзержинського району міста Харкова відповіді на його звернення, зареєстроване в ДПА в Харківській області за вхідним № М-167; визнати неправомірною її бездіяльність щодо ненадання йому у 2000 році відповіді на звернення від 11 серпня 2000 року; визнати неправомірною бездіяльність посадової особи ДПА в Харківській області ОСОБА_2 щодо ненадання йому інформації про місце і час розгляду його скарги, одержаної ДПА в Харківській області 19 серпня 2005 року; визнати неправомірною бездіяльність вказаної посадової особи щодо ненадання йому мотивованої постанови про відмову надати рішення, прийняте за його скаргою від 11 серпня 2000 року, та про надання якого він просив у скарзі від 19 серпня 2005 року; зобов'язати відповідача надати завірену копію рішення за його скаргою від 11 серпня 2000 року та стягнути моральну шкоду, заподіяну неотриманням відповіді на скаргу, у розмірі 4450 гривень.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 5 квітня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування зазначених судових рішень та задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо розгляду Державною податковою адміністрацією у Харківській області його скарги від 11 серпня 2000 року, суди виходили з того, що позивач пропустив встановлений статтею 99 КАС України (2747-15) річний строк звернення до суду з такою вимогою, як на це вказував представник відповідача; доказів на підтвердження поважності причини пропуску зазначеного строку не навів.

Що ж стосується позовних вимог щодо розгляду відповідачем скарги від 19 серпня 2005 року, то, як правильно встановлено судами, будь-яких порушень прав, свобод та інтересів позивача допущено не було, оскільки відповідь на вказану скаргу була йому надіслана 25 серпня 2005 року, тобто в межах місячного терміну, передбаченого Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та грунтується на законі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушено норми процесуального права, а тому, за правилом частини 3 статті 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишає без змін.-

Керуючись статтями 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Київського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .