Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ВАТ "ім. Фрунзе" на постанову господарського суду Херсонської області від 12.04.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007р. у справі за позовом УПФУ у Цюрупинському районі Херсонської області до ВАТ "ім.. Фрунзе" про стягнення 13526 грн. 04 коп., -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач УПФУ у Цюрупинському районі Херсонської області звернувся до суду з позовом до ВАТ "ім.. Фрунзе" про стягнення 13526 грн. 04 коп., посилаючись на наявність у відповідача станом на 26.03.2007р. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

Постановою господарського суду Херсонської області від 12.04.2007р. задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007р. апеляційна скарга ВАТ "Ім.. Фрунзе" залишена без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 12.04.2007р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ВАТ "Ім.. Фрунзе" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, ВАТ "ім.. Фрунзе" є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне страхування до Управління ПФУ у Цюрупинському районі Херсонської області Станом на 26.003.2007р. борг по страховим внескам перед УПФУ становить 13526 грн. 04 коп..

Згідно положень ст.. 1 та ст.. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ (1058-15) , який набрав чинності з 01.01.2004р., порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно цим Законом і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник, як до, так і після 01.01.2004р.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 18 вищезазначеного Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст.. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Ст.. 106 Закону України Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлено відповідальність страхувальників.

Таким чином, суд зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог УПФУ у Цюрупинському районі Херсонської області.

Доводи касаційної скарги про те, що даний спір не має розглядатися за правилами адміністративного судочинства колегія суддів не приймає до уваги оскільки, відповідно до п. ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 ст. 116 Конституції України забезпечення податкової політики держави віднесено до компетенції органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України "Про Пенсійний фонд України (121/2001) " від 01.03.2001 року (з наступними змінами), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, завданням якого (відповідно до ст. З цього ж Указу) є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування.

З огляду на викладене органи Пенсійного фонду України віднесені законодавцем до суб’єктів владних повноважень, їх діяльність входить до системи публічно-правових відносин, а тому оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності належить до компетенції адміністративних судів (під якою розуміється підвідомчість справ, що виникають із конституційних, фінансових, податкових, зовнішньоекономічних, промислових, соціальних та інших публічно-правових відносин).

До переліку публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлено ч. 2 ст. 17 КАС України, ця справа не належить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що право органів Пенсійного фонду України на звернення з позовом до підприємств, установ і організацій про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ВАТ "ім. Фрунзе" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 12.04.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007р. у справі № 22а-480/07 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.