ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Харченка В.В.
розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року у справі №А5/240-06 за позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську про зобов'язання відповідача вчинити дії по включенню до акту щомісячної звірки витрат по особовій справі ОСОБА_1, якої виплачена пенсія по інвалідності за період з 01.04.2001 р. по 26.04.2005 р. в загальній сумі 6 732 грн. 68 коп. внаслідок пошкодження здоров'я, яке вона отримала на підприємстві СРСР.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Управління Пенсійного фонду України у м. Дніпродзержинську звернулося з позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську про зобов'язання відповідача вчинити дії по включенню до акту щомісячної звірки суми пенсії виплаченій ОСОБА_1 за період з 01.04.2001 р. по 26.04.2005 р. на загальну суму 6732 грн. 68 коп., яка отримала трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке сталося на території виробничого об'єднання "Маяк" м.Челябінську.
Підпунктами "г" і "д" пункту 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", чинної з 01.04.2001 року передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, завдану працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Громадянці ОСОБА_1 було заподіяно трудове каліцтво під час виконання трудових обов'язків на виробничому об'єднанні "Маяк" м.Челябінськ (території СРСР), в наслідок чого вона була визнана інвалідом, що підтверджується довідкою про знаходження в зоні впливу іонізуючих випромінювань, затвердженою начальником ЦМСЧ.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Дніпродзержинську гр. ОСОБА_1 виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно розрахунку позивача за період з 01.04.2001 р. по 26.04.2005 р. гр. ОСОБА_1 виплачено у вигляді пенсії 6 732 грн. 68 коп. Зазначена сума витрат Пенсійного фонду не відшкодована відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і а професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську.
Відповідно до п. 5 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03 р. № 376/7697 (z0376-03) органи Пенсійного фонду на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірки витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки, у якому визначають загальну суму, що підлягає відшкодуванню.
При розгляді справи суди правомірно зазначили, що згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань (1105-14) , які причинили втрату непрацездатності особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно із ст. 1 Угоди країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення (яка підписана сторонами 13 березня 1992 року і є діючою) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. (ст.3 Угоди).
Стаття 5 передбачає поширення цієї Угоди на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 17 Закону України від 22.12.1993 року № 3767-ХП "Про міжнародні договори України" визначено, що укладені Україною міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку по обґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області відхилити, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: