Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Харченка В.В.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою засновника і президента Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна на ухвалу Оріхівського районного суду від 12 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року у справі за позовом Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна до судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області - Каракай Наталії Дмитрівни про визнання дій незаконними, -

У квітні 2006 року Таврійський благодійний фонд милосердя їм. Нестора Махна в інтересах ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Гуляйпільського районного суду Запорізької області в особі судді Каракай Н.Д. про захист порушених конституційних гарантій і прав людини від незаконних дій суду.

Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року, у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом Таврійського благодійного фонду милосерда їм. Нестора Махна в інтересах ОСОБА_1до Гуляйпільського районного суду Запорізької області в особі судді Каракай Н.Д. про захист порушених конституційних гарантій і прав людини від незаконних дій суду - відмовлено.

В касаційній скарзі засновник і президент Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС до адміністративних суддів можуть бути оскарженні будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач оскаржує процесуальні дії судді Каракай Н.Д. - ухвалу Гуляйпільського районного суду від 17 січня 2006 року про закриття провадження по справі за позовом - Таврійського благодійного фонду милосердя ім.Нестора Махна до Гуляйлільського управління праці та соціального захисту населення про захист і відновлення конституційних прав ОСОБА_1, яка була постановлена під її головуванням, та відмову виписати виконавчий лист по цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб і забороняється. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку. Такі дії судді є не управлінською, а процесуальною діяльністю при розгляді конкретної адміністративної справи, тому суддя на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС відмовив у відкритті провадження за зазначеним адміністративним позовом.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу засновника і президента Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна - С.П. Стеценка відхилити, а ухвалу Оріхівського районного суду від 12 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.