Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р.

та постанову господарського суду Донецької області від 23.08.2006 р.

у справі № 2/209а господарського суду Донецької області

за позовом Малого приватного підприємства "Надежда"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В липні 2006 р. позивач - Мале приватне підприємство "Надежда" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 14.08.2006 р., від 28.08.2006 р.) про визнання недійсними рішень ДПІ у Київському районі м. Донецька від 30.09.2005 р. № 0003042343/024447/10/23-213 та від 20.12.2005 р. № 0003032343/2/33777/10/23-213 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Донецької області від 23.08.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Київському районі м. Донецька оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугував акт перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 23.08.2005 р. № 05620388/2343 щодо контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.

Податковим органом була проведена перевірка господарської одиниці позивача– кафе "Гамбург", яке розташоване за адресою: м. Донецьк, ЦПКіВ ім. А.С.Щербакова, якою встановлено:

· непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 105,53 грн.;

· здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій (реалізовано 1 пляшку вина "Тамянка" за ціною 20 грн. та сигарети "Мальборо" за ціною 7 грн.);

· здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною вищою від максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером (реалізація сигарет "Мальборо" за ціною 7 грн. при максимально встановленій ціні – 4 грн.).

На підставі висновків акту перевірки та за результатами адміністративного апеляційного оскарження відповідачем прийняті рішення від 30.09.2005 р. № 0003042343/024447/10/23-213, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 4400 грн. за порушення норм п. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18-92 та рішення від 20.12.2005 р. № 0003032343/2/33777/10/23-213, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 527 грн. 65 коп. за порушення норм пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Визнаючи недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій, а також здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, суди виходили з того, що законодавчими актами відповідачу не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України.

Проте, з даним висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна, з огляду на таке.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (509-12) (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної податкової служби).

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

За порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Зазначивши в оскаржуваних судових рішеннях, що ДПІ у Київському районі м. Донецька не є органом уповноваженим застосовувати штрафи за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , оскільки вона не є органом уповноваженим видавати ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ДПІ є іншим органом, якому Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) надано таке право.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки МПП "Надежда" встановлено факт продажу однієї пляшки вина "Тамянка" за ціною 20 грн. без наявності відповідної ліцензії, однієї пачки сигарет "Мальборо", реалізованих за 7 грн. при максимальній ціні 4 грн. та зазначено про наявність складу правопорушення, яке обумовлює можливість застосування штрафу до позивача у справі.

Таким чином, рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 30.09.2005 р. № 0003042343/024447/10/23-213, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 4400 грн. за порушення норм п. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18-92, прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про визнання недійсним рішення від 20.12.2005 р. № 0003032343/2/33777/10/23-213, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 527 грн. 65 коп. за порушення норм пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В обґрунтування своєї правової позиції суди послались на відсутність у позивача на місці проведення розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, що обумовлює безпідставність застосування штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до преамбули Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

До суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Зокрема, пунктом 1 ст. 17 вказаного Закону передбачена фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості продажу товарів у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Статтею 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачені випадки, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Проте, торгівельна діяльність, яка здійснюється позивачем – МПП "Надежда" не підпадає під визначені вказаною статтею виключення.

Таким чином, позивач при здійсненні продажу товарів зобов’язаний був виконати встановлений пп. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" припис, а саме, провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій. Відсутність у позивача реєстратора розрахункових о перацій не є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої п. 1 ст. 17 вказаного Закону.

Наведені обставини свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а тому оскаржені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Згідно статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 159 КАС України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 23.08.2006 р. скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства "Надежда" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.