ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
Мироненка О.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах
держави в особі Харківського територіального управління Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку до ЗАТ "Харківліфт-2"
про стягнення штрафу, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2005 року прокурор Дзержинського району м. Харкова
звернувся до господарського суду із вказаним позовом про стягнення
штрафу 340 грн.
В обгрунтування вимог позовної заяви зазначав, що постановою
Харківського територіального управління Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку № 59-ХА від 10.02.2005 р. на
відповідача накладений штраф за порушення вимог Закону України
"Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, яке полягало у
несвоєчасному поданні звіту за 2003 рік.
У лютому 2005 року ЗАТ "Харківліфт-2" оскаржило в
адміністративному порядку згадану постанову і рішенням Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку № 227 від 16.05.2005
року постанову № 59-ХА від 10.02.2005 р. залишено без змін.
Відповідачем суму штрафу до державного бюджету станом на 21
червня 2005 року сплачено не було.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29
серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року, позов
задоволено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ЗАТ
"Харківліфт-2" подало касаційну скаргу, в якій просить їх
скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При цьому в скарзі товариство посилається на порушеннями
судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, і з цим обгрунтовано
погодився апеляційний суд, що постановою Харківського
територіального управління Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку № 59-ХА від 10.02.2005 р. на відповідача
накладений штраф у сумі 340 грн. за порушення вимог Закону України
"Про цінні папери та фондову біржу". Підставою накладення штрафу
було порушення строку на подання річного звіту, тобто звіт за 2003
рік було подано лише 10 лютого 2005 року.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про цінні папери та
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
№ 1201-ХII в редакції, що діяла на час
розгляду справи, емітент зобов'язаний не менше одного разу на рік
інформувати громадськість про своє господарсько-фінансове
становище і результати діяльності (надалі - річний звіт).
Річний звіт публікується не пізніше дев'яти місяців року,
наступного за звітним, і надсилається держателям іменних акцій та
реєструвальному органу.
Згідно із ст. 2 Закону № 1201-ХII ( 1201-12 ) (1201-12)
, емітент
цінних паперів - держава в особі уповноваженого органу, юридична
особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа.
Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується
виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з
випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку,
передбачені цим Законом, іншими актами законодавства України, а
також рішеннями про випуск цінних паперів.
Відповідно до п.1.5 "Положення про подання річного звіту
закритими акціонерними товариствами до Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку", затвердженого рішенням ДКЦПФР №227
( z0515-03 ) (z0515-03)
від 03.06.2003 р., звіт подається особисто до
загального відділу центрального апарату чи до територіального
управління Комісії або поштою, з повідомленням про вручення до 30
вересня року, наступного за звітним, в електронній та паперовій
формах.
Згідно із ст. 11 Закону України "Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
, Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штраф
за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо
недостовірної інформації у розмірі до 1000 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Таким чином, судами було зроблено обгрунтований висновок щодо
обов'язку відповідача подання річного звіту до Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку, зазначивши, що порядок і умови
подання такого звіту закріплено у згаданих нормативних актах, ними
ж передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства
про ринок цінних паперів.
Враховуючи викладене, судом як першої, так і апеляційної
інстанції було прийняте правильне рішення про задоволення позову і
стягнення з відповідача 340 грн. штрафу.
Посилання відповідача на ч.5 ст. 152 та ч.2 ст. 530 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, не заслуговують уваги, оскільки положення цих
статей не відносяться до предмету даного спору, крім того,
обов'язок подання інформації емітентами, в тому числі і закритими
акціонерними товариствами, встановлений спеціальним законом з цих
питань - Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" №
1201-ХII ( 1201-12 ) (1201-12)
та Законом України "Про державне
регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
.
Помилковим є посилання відповідача і на те, що судами
неправомірно застосовано "Положення про подання річного звіту
закритими акціонерними товариствами до Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку", затверджене рішенням ДКЦПФР №227
( z0515-03 ) (z0515-03)
від 03.06.2003 р., оскільки, на його думку, акт
Державної комісії не відноситься до акту законодавства.
Дане твердження відповідача спростовується змістом Положення
про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку,
затвердженого Указом Президента України № 142/97 від 14.02.1997
( 142/97 ) (142/97)
року, згідно із пунктом 12 якого "комісія приймає з
питань, що належать до її компетенції, акти законодавства у формі
рішень Комісії, які є обов'язковими до виконання центральними та
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями,
контролює виконання цих рішень".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані судові рішення, при розгляді
справи порушень норм матеріального чи процесуального права
допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Харківліфт-2" залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Харківської області від 29 серпня 2005 року та ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 15 листопада
2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :