Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.06 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.06 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.06 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.06 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.06 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.06 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.06 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 224- 228 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно з підпунктом "а" пункту 3 Указу Президента України від 4.10.96 року № 926 (926/96) керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів надано право установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення.

Суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині встановлення надбавки передбаченої Указом Президента України від 04.10.96 року № 926 (926/96) дійшли вірного висновку, що установлення даної надбавки є правом, а не обов'язком керівника.

Як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанції позивач отримував надбавку за особливі умови служби до червня 1997 року, а 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням дана надбавка позивачу не була встановлено, а тому суди дійшли вірного висновку відмовивши позивачу у включенні даної надбавки до пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.06 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.06 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.