Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Загороднього А.Ф.,

Цуркана М.I.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Iзмаїльському районі Одеської області про зобовязання призначити пенсію,

в с т а н о в и л а :

13 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просив визнати незаконним рішення комісії управління Пенсійного фонду України в Iзмаїльському районі Одеської області від 03 липня 2004 року та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 червня 2006 року позов задоволено.

Постановою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано і в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01 листопада 1972 року по 31 грудня 1999 року (27 років) ОСОБА_1 працював ковалем ручної ковки в колгоспі "Перемога" Iзмаїльського району, а після його реорганізації з 01 квітня 2000 року по 31 грудня 2002 року - в СК "Агропослуги".

06 квітня 2004 році звернувся до управління Пенсійного фонду України в Iзмаїльському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши уточнюючу довідку, в якій зазначалося, що в період з 01 листопада 1972 року по 31 грудня 1999 року він працював на посаді коваля ручної ковки.

Рішенням, затвердженим протоколом від 03 липня 2004 року №11 управління Пенсійного фонду України, відмовлено у її призначенні за відсутності необхідного стажу роботи по Списку №1, про що позивача повідомлено листом від 06 серпня 2004 року.

Вирішуючи спір суд першої інстанції з урахуванням відомостей, що записані в трудовій книжці, уточнюючої довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи позивача та показань свідків прийшов до висновку про те, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах й зобов'язав суб'єкта владних повноважень призначити її з дня звернення із заявою - з 06 квітня 2006 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що у позивача відсутній стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З висновками апеляційного суду неможна погодитися з таких підстав.

Відповідно до частин 1 й 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 100 Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (v1173400-56) посада коваля (коваля ручної ковки, як зазначено в уточнюючій довідці), яку займав ОСОБА_1, віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) визначено - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Записи у трудовій книжці та уточнююча довідка підтверджують характер роботи за списком №1 і стаж більше 20 років, який дає ОСОБА_1 право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідачем не доведено відсутність у позивача стажу необхідного для призначенні пенсії за списком №1.

Атестація робочого місця була ведена Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) з 01 січня 1992 року - дня набрання чинності Законом, тому довідка про її проведення не може вимагатися при вирішенні питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах особам, які працювали до вказаного часу.

До 01 січня 1992 року у позивача достатньо стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) це є підставою для скасування судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовня 2006 року скасувати та залишити в силі постанову Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 червня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.